135 років від дня народження Остапа Вишні: де можна побачити особисті речі легенди гумору

Письменник Павло Михайлович Губенко, відомий під псевдонімом Остап Вишня, народився 13 листопада 1889 року в сучасному селі Грунь, що на Сумщині. Він походив з багатодітної родини відставного солдата.

Майбутній письменник закінчив місцеву початкову, а потім – міську двокласну школу у Зінькові (нині – Полтавська область). Після цього навчався в Київській військово-фельдшерській школі. 1907 року закінчив її і почав працювати фельдшером: спершу – в російській армії, згодом – у хірургічному відділенні лікарні Південно-Західної залізниці.

Проте, як згадував сам письменник, у його планах було заняття літературною діяльністю. 1917 року він вступив до Київського університету (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка), але незабаром залишив навчання і зайнявся справою, яку любив.

Перший свій твір під назвою «Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)» письменник опублікував 2 листопада 1919 року під псевдонімом «П. Грунський» у газеті «Народна воля» в Кам’янці-Подільському.

 Під час Української революції 1917–1921 років Павло Губенко певний час служив у медичних частинах Армії УНР. Через це був у полоні більшовиків.  З квітня 1921 року письменник почав працювати в республіканській газеті «Вісті ВУЦВК». 22 липня того ж року в газеті «Селянська правда» вперше опублікував твір під псевдонімом Остап Вишня – фейлетон «Чудака, їй-богу!».

У 1920 х роках письменник активно долучався до діяльності літературних об’єднань «Гарт» і «Плуг», а також до організації й редагування перших двох номерів журналу «Червоний Перець». Товаришував з Максимом Рильським, Миколою Хвильовим, Олесем Досвітнім, Миколою Кулішем та іншими літературними діячами того часу, більшість з яких згодом репресували.

Самого Остапа Вишню 1933 року звинуватили в контрреволюційній діяльності й тероризмі. Письменник дивом уникнув розстрілу і до 1943 року відбував покарання в таборах ГУЛАГу.

Гуморист залишив сотні усмішок – творів, які характеризують як різновид фейлетону й гуморески. І сьогодні відомі збірки «Вишневі усмішки» й «Мисливські усмішки», а також інші оповідання.

 Остап Вишня полюбляв полювати, і в колекції Національного музею історії України зберігаються особисті речі письменника, пов’язані з цим заняттям: спеціальна сумка і гумові качки для приманки.

Качки для приманки, що використовував Остап Вишня. Національний музей історії України

Підготувала Олена Кохан, старша наукова співробітниця Національного музею історії України