Англійська мова вирізняється активним застосуванням модальних дієслів. Характерною ознакою для них є вживання тільки в комбінаціях з іншими словами, які несуть основне смислове навантаження. Під час опанування цієї теми у школі чи на курсах нерідко виникають непорозуміння.
Аж ніяк не кожен може одразу визначитися щодо того, should чи must потрібно додати в речення, яке окреслює певні вимоги. У нашій рідній мові подібні формулювання мають вкрай простий вигляд, а щоб правильно складати аналогічні фрази англійською, доведеться докласти деяких зусиль. Потрібно врахувати деякі особливості дієслова should, адже пересічна помилка в підсумку може спотворити основну ідею висловлювання.
Цього не станеться, якщо врахувати фактор основної мети, з якою формується порада, визначивши її обов’язковість. Спробуємо наочно продемонструвати, чим відрізняється must від should, за допомогою прикладів.
Що споріднює та відрізняє must і should
Обидва дієслова можна використати, коли виникає потреба надати якусь пораду. Але should підходить для випадків, які в майбутньому не передбачають якихось обов’язкових дій. За його допомогою можна щось порадити, але це не буде мати вигляд наказу чи офіційного розпорядження. По-іншому цю обставину можна схарактеризувати так: якщо опонент не дослухається до вимоги, то в підсумку нічого надзвичайного не станеться.
I think you should listen to your doctor's advice to improve your condition. – Я вважаю, що вам варто прислухатися до порад лікаря, щоб покращити свій стан.
I think you should buy this beautiful dress. – Я раджу тобі придбати цю прекрасну сукню.
Головна різниця між should і must полягає в тому, що останнє дієслово перекладається як «обов’язково потрібно» чи «мусить бути», «повинен». Воно вкрай доречне, коли потрібно сформулювати наполегливу рекомендацію.
I think you must to visit your sick mother. – Вважаю, що ти маєш відвідати свою хвору матір.
Підбиваючи певні підсумки, варто підкреслити, що must застосовують, коли виникає потреба зазначити зобов’язання стосовно:
• окремої особи;
• самого себе;
• групи осіб.
При цьому ступінь наполегливості наближається до статусу законодавчих чи нормативних вимог. Наприклад:
You must fasten your seatbelts when the plane takes off. – Ви маєте пристебнути ремені безпеки під час зльоту.
Особливістю дієслова must вважається те, що його не застосовують у майбутньому та минулому часі. Завжди йдеться про те, що щось потрібно зробити негайно. Якщо виникає потреба вказати на якусь дію в майбутньому, то це можна зробити за допомогою have to.
.jpg)
Коли застосовують модальне дієслово have to
Суттєва різниця між двома розглянутими дієсловами та have to полягає в наступному. У першому випадку вимогу створено на підставі якихось переконань чи потенційних страхів співрозмовника, а в другому головну роль відведено наявним обставинам. Задля осмислення варто порівняти два приклади:
I must go to my sister's because she is very sick. I need to buy some medicine urgently. – Мені треба піти до сестри, тому що вона дуже хвора. Потрібно терміново купити ліки.
I have to go party. My friends waits me. – Я маю піти на вечірку. Мої друзі чекають на мене.
Якщо людина досконало знається на тому, коли треба вживати must, а коли should, це стане запорукою вільного спілкування англійською. Володіючи такими навичками, можна вдатися до створення речень будь-якої складності з метою і професійного діловодства, і повсякденних комунікацій з представниками англомовних країн на офіційному та особистому рівні.
Згодом з визначенням потрібного дієслова не виникає проблем завдяки постійній практиці у письмі та читанні.
*реклама
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
English (US)