Згідно з новим дослідженням, ритуальні ацтекські свистки видавали «мозголомний крик». Ці предмети використовувалися під час людських жертвоприношень і, можливо, готували жертв до спуску в Міктлан, підземний світ ацтеків.
Як пише LiveScience, ацтеки створювали невеликі свистки у формі черепа завдовжки від 3 до 5 сантиметрів із глини, можливо, для зображення Міктлантекутлі, ацтекського владики підземного світу.
«Черепні свистки викликають у слухачів середній ступінь терміновості, і багато слухачів говорили, що звук був схожий на крик», – заявив провідний автор дослідження Саша Фрюххольц, нейробіолог із Цюрихського університету.
Археологи витягли свистки з могил людей, яких вони вважали жертвами жертвоприношень.
Читати ще: У Мексиці знайшли десятки ножів для жертвоприношень богу ацтеків
«Свистки мають абсолютно унікальну конструкцію, і ми не знаємо жодного порівнянного музичного інструменту з інших доколумбових культур», – зазначив Фрюххольц.
У дослідженні, опублікованому 11 листопада в журналі Communications Psychology, Фрюххольц і його колеги набрали 70 осіб, щоб вони прослухали понад 2500 зразків звуків, що видаються черепними свистками.
Троє зі свистків, які вони використовували, були сучасними репродукціями, а два інших були знайдені в ацтекському містечку Тлателолко, недалеко від ацтекської столиці Теночтитлана. Команда зазначила в дослідженні:
«Усі свистки видавали «пронизливий, пронизливий і схожий на крик звук при відтворенні з інтенсивним тиском повітря».
Вчені також записали мозок слухачів, щоб визначити, які області реагували на звуки.
Вони виявили, що свисток смерті активував ділянки мозку, пов’язані з емоційними реакціями та з визначенням символічного значення. Тому ацтекські громади могли використовувати лякальні звуки в певних ритуальних контекстах, як-то церемонії, пов’язані зі смертю.
Читати ще: У джунглях Мексики аспірант випадково знайшов загублене місто мая
«Свистки з черепів могли використовуватися для того, щоб налякати людське жертвопринесення або церемоніальну аудиторію», – написали дослідники.
Зазначається, що у дослідження є обмеження, які можуть бути поліпшені при подальшому вивченні.
«На жаль, ми не змогли провести наші психологічні та нейробіологічні експерименти з людьми з давніх ацтекських культур. Але основні механізми афективної реакції на звуки, що лякають, є спільними для людей з усіх історичних контекстів», – додав Фрюххольц.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу