Вчені дослідили, що допомагає знизити ризик раку кишечника на 11%

Згідно з дослідженням, більша активність вранці та ввечері може знизити ризик раку кишечника на 11%. Про це повідомляє The Guardian.

Дослідники заявили, що виділення конкретних моментів, коли фізична активність була «найбільш корисною», може прокласти шлях до цілеспрямованих стратегій профілактики раку. Висновки опубліковано в журналі BMC Medicine.

У дослідженні використовували дані 86 252 осіб віком від 42 до 79 років, які відстежували свою фізичну активність за допомогою пристрою, відомого як акселерометр.

Близько 529 випадків раку кишечника відбулися протягом періоду спостереження, який тривав понад п’ять років. Дослідники виділили чотири моделі активності: безперервна активність протягом дня, активність пізно вдень, активність вранці та ввечері та активність опівдні та вночі.

Вчені виявили, що два щоденних піки активності, приблизно о 8 ранку та 6-ій вечора, «були пов’язані зі зниженням ризику колоректального раку, крім переваг загальної фізичної активності».

Люди, активні як на початку, так і в кінці дня, мали на 11% нижчий ризик колоректального раку порівняно з 6% для денної активності та без змін у середині дня та вночі. 

Професор Міхаель Лейцманн, очільник відділу епідеміології та профілактичної медицини в Регенсбурзі, був провідним автором дослідження.

«Наше дослідження підкреслює, що не тільки фізична активність важлива для зниження ризику колоректального раку, але й час піка активності протягом дня може відігравати вирішальну роль», – сказав він. Рак кишечника, також відомий як колоректальний рак, може розвинутися в будь-якій частині товстого кишечника, що включає товсту і пряму кишку. Це одне з найпоширеніших онкологічних захворювань у світі.

Нагадаємо, шестиразовий олімпійський чемпіон, колишній шотландський трековий велогонщик Кріс Хой повідомив, що діагностований у нього рак передміхурової залози досяг термінальної стадії.

В інтерв'ю The Times 48-річний спортсмен також розповів, що згідно з оцінкою лікарів, йому залишилося жити від двох до чотирьох років.