Сатанів на хмельницькому Поділлі є одним з найцікавіших малих містечок з давньою історією і цінними пам’ятками. Попри специфічне звучання назви селища, у ньому немає нічого демонічного, навпаки – там розташований дуже давній відомий монастир, що в старі і небезпечні часи був водночас оборонною фортецею, а вогонь пекла на церковній фресці палить вождів усіх режимів XX століття. Статус прикордонного міста зобов’язував будувати міцні мури всіх споруд: замку, в’їзної міської брами, храмів. Оборонну синагогу XVI ст. у наш час практично відновили з руїн. Це один з небагатьох позитивних прикладів в Україні. Нещодавно найціннішим пам’яткам Сатанова створили 3D копії.
Подільське містечко на Збручі лежить в межах національного природного парку «Подільські Товтри» і є бальнеологічним курортом зі своєю лікувальною водою зі Збручанського родовища. Попри те, що перша письмова згадка про місто датується 1404 роком, археологія свідчить про давнє заселення цієї місцевості – і в княжі часи, і в доісторичні.
Річка Збруч у Сатанові (фото ZAXID.NET)
Громадська організація «Центр розвитку ініціатив “ІнСорс”» оцифрувала культурну спадщину історичного міста та створила цифрові моделі архітектурних пам’яток: замку, синагоги, брами, монастиря, млина. Їхні зруйновані частини доповнили напівпрозорим каркасом.
Перший замок збудувати в Сатанові від початку існування міста, остання перебудова була у XVIII ст. Це був кам’яний п’ятикутний замок з подвійним муром та вежами на кутах. Дослідники припускають, що круглу вежу звели ще задовго до заснування містечка. До нашого часу збереглися їхні руїни та частина муру.
Як зазначає Іnsоurсе, до кінця XVIII ст. у замку зберігали мечі ката, причому для християн і євреїв він використовував різні.
Сатанівський замок (фото ZAXID.NET)
Додатково місто захищали товсті мури. Донині збереглася єдина в’їзна брама – південна, вона має напис латиною 1722 року про відновлення вежі Сенявським. Після того, як напади ординців припинилися, брама виконувала роль прикордонного та митного поста: Сатанів і надалі залишався прикордонним містечком, тепер вже на межі двох імперій.
Міська брама з таблицею латиною (фото ZAXID.NET)
Поруч з цією вежею стоїть оборонна синагога XVI ст. Разом вони створювали єдиний оборонний вузол. Кожна національна громада у випадку небезпеки мала свою сферу відповідальності – євреї Сатанова обороняли саме цю збережену вежу, поруч зі своєю святинею. Центральне місце у храмі – Арон га Кодеш для зберігання Тори, дивом вцілів, його розкішне барокове кам’яне обрамлення колись було поліхромованим. До новітніх часів ренесансна синагога дійшла величною руїною, але 2015 року її вигляд відновила обласна юдейська організація. Цікаво, що у самому селищі такої громади немає.
Відновлена оборонна синагога (фото ZAXID.NET)
Інтер’єр синагоги (фото ZAXID.NET)
Дорогою до синагоги та міської брами туристи проходитимуть повз міський водяний млин над Збручем, що буквально ділить Тернопільщину і Хмельниччину, а колись був кордоном двох імперій. Він один з небагатьох, які вціліли і досі працюють вже два століття. Ще австрійське обладнання згодом замінило радянське. На млині мелють зерно, манку, молотять крупи, а при знеструмленнях борошномельна локація може працювати як альтернативне джерело енергії. Колись там точно була міні ГЕС.
Трохи віддалік, у південно-західному передмісті Сатанова, у Слобідці Сатанівській з незапам’ятних часів існує Святотроїцький монастир. Первісно він був печерним – каміння і скель на Поділлі вистачає. Впродовж віків він змінював свою конфесію і навіть стать ченців. Зараз це жіночий православний монастир. Його міцні оборонні мури звели у XVII ст., дзвіниця водночас була надбрамною вежею, а монастирську церкву оздобили сонячним годинником. Ченці-василіани вели власний літопис, а при монастирі працював цех лірників.
Оборонний монастир в Слобідці Сатанівській (фото ZAXID.NET)
А ще цікавим фактом є розписи церкви, де у сцені Страшного Суду в пеклі зображені комуністичні вожді – Сталін, Ленін, Троцький, Берія, а також Гітлер.
Комуністичні злочинці на фресці (фото «Збруча»)
3D-моделі сатанівських пам’яток створили фахівці львівської компанії Skeiron. Переглянути їх можна тут.