У Грузії через тиск влади один з найбільших критичних до неї телеканалів “Формула” змушений скорочувати бюджет на 70% і, як наслідок, скорочувати штат. Про це повідомляє ZMINA з посиланням на заступника генерального директора каналу Георгія Тарґамадзе.
Канал був заснований 2019 року. На той час контрольний пакет акцій мав колишній міністр оборони в уряді Михайла Саакашвілі Давід Казерашвілі. Цього року він вийшов зі складу засновників. Половину своїх акцій передав колективу.
Студія грузинського телеканалу “Формула”. Фото - Юрій Луканов
Тарґамадзе вважає, що проблеми “Формулі” створювали системно. В першу чергу фінансові. “Грузинська мрія” створила маріонеткову фірму, яка стала відповідальною за підрахунок рейтингів телеканалів. Засновники були дуже близькі до лідера “Грузинської мрії” Бедзіни Іванішвілі. Вони змінили методологію вимірювання рейтингів, що, на думку Тарґамадзе, негативно позначилося на рейтингах “Формули” та інших непровладних каналів. Відповідно це вплинуло на рекламодавців, які менш охоче вкладають гроші в рекламу.
Підконтрольна владі Національна комісія з комунікацій Грузії ухвалює рішення про покарання за контент, а також за технічними параметрами.
“Формула” фігурує серед обвинувачених. У період передвиборчої кампанії тбіліський міський суд на основі протоколу від Нацкомісії з комунікацій оштрафував три телеканали, включаючи “Формулу”, на 5 тисяч ларі за відмову показувати рекламу “Грузинської мрії” із використанням кадрів зруйнованих українських міст.
Тарґамадзе вважає, що влада налаштована вороже до непідвладних їй медіа. Про це свідчить той факт, що її представники 9 років не ходять на такі канали, в тому числі й на “Формулу”.
Владна партія, за словами керівника каналу, створила монополію на інформацію від усіх владних інституцій. Вони не надають інформації непідвладним медіа. Відсутність інформації дуже негативно впливає на них.
Як зазначає видання, навіть під час пандемії можновладці не приходили на “Формулу”, щоб поінформувати аудиторію каналу про заходи безпеки.
Тарґамадзе каже, що він єдиний з чоловіків, які працюють ведучими каналу, який не піддавався фізичному насильству, бо він має зареєстровану зброю і носить її з собою. Тож можновладці, як він вважає, не наважуються його атакувати.
Останнім атакували ведучого телеканалу Гурама Рогаву під час висвітлення протестів 28 листопада, коли він вів репортаж з-під парламенту. До того напади сталися на ведучих Вахтанга Санаю і Михайла Мшвілдадзе. Розслідування журналістів виявило, що під час нападу на Мшвілдадзе поблизу знаходились автомобілі держбезпеки Грузії та її працівники. Держбезпека підтвердила це, але заперечила, що причетна до нападу.
Георгій Тарґамадзе заявляє, що попри скорочення штату, вони докладуть зусиль, щоб не скорочувати мовлення.
Як повідомляв ІМІ, у Грузії тривають акції протесту від 28 листопада 2024 року, коли прем'єр-міністр країни Іраклій Кобахідзе заявив, що Грузія відмовляється від переговорів про вступ до Євросоюзу як мінімум до кінця 2028 року і планує відмовитися від бюджетних грантів з боку ЄС. Станом на 11 грудня під час протестів у Тбілісі (Грузія) силовики завдали ушкоджень більш ніж 70 журналістам і телеоператорам. Про це йдеться в заяві медіаомбудсмена Грузії.
English (US)