Де написали гімн України та що ми знаємо про автора музики: цікаві факти про Михайла Вербицького

Автор музики державного гімну України Михайло Вербицький три роки був парохом каплиці Св. Євстахія у селі Стрілки на Старосамбірщині. Приблизно у ці самі роки він написав музику до вірша «Ще не вмерла Україна», тому можна припустити, що сталось це на Львівщині. Представники ГО «Магура» за проєктом «Бойко мандри» дослідили біографію о. Вербицького та обставини написання найважливішої української мелодії. На своїй сторінці у Facebook вони оприлюднили відеоролик про результати своїх пошуків.

Коли Михайло Вербицький написав музику до вірша «Ще не вмерла Україна», суспільство вважало, що автором слів є Тарас Шевченко. Координаторка проєкту «Бойко мандри» Наталія Гром зазначає, що вірш опублікували у періодиці без підпису автора серед інших віршів Шевченка. Тому українці близько 20 років помилково приписували саме йому слова майбутнього гімну.

«Можливо, Вербицький знав, хто справжній автор, але не хотів йому зашкодити. Адже Російська імперія вже тоді засудила Павла Чубинського за його діяльність і відправила в Архангельську губернію», – пояснює Наталія Гром.

Цікаві факти про отця Михайла Вербицького від «Бойко Мандри»:

1. Автор музики гімну України був греко-католицьким священником. «У часи, коли молодь рідко обирала духовний шлях, він свідомо зробив цей вибір. Він був юнаком-бунтівником, який не прогинався перед системою і не вислужувався», – розповідають про Вербицького у ролику.

Церква у Стрілках, де о. Вербицький був парохом (фото Стрілківської громади)

2. Мелодію до вірша «Ще не вмерла Україна» Вербицький написав для співу у супроводі гітари. У Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника зберігається рукопис першого варіанту музики з нотами гімну, який Михайло Вербицький написав власноруч. Мелодія поширювалась спочатку у середовищі перемишльських семінаристів, які згодом розповсюдили її і в інших українських містах. Це була пісня, яка об’єднувала Правобережну і Лівобережну Україну, адже її авторами були наддніпрянець і галичанин.

Колишня греко-католицька духовна семінарія з каплицею у Перемишлі (фото ZAXID.NET)

3. Михайло Вербицький був музичним керівником першого українського театру у Перемишлі. Саме там вперше зі сцени зазвучала мелодія майбутнього українського гімну. Вперше публічно її виконали на Шевченківському вечорі у готелі «Під провидінням». Його актову залу часто орендували українці для культурних заходів, коли ще не мали свого народного дому.

Площа у Перемишлі, на якій раніше стояв будинок, зі сцени якого вперше публічно прозвучав майбутній гімн України. Зараз там фонтан і пам’ятник Іванові Павлові II (фото ZAXID.NET)

4. Безкоштовно проводив репетиторські заняття зі семінаристами і монахинями. Зі села Млини, де був парохом, ходив пішки 12 км до монастиря сестер-василіанок у Яворові вчити їх гри на гітарі, щоб вони, своєю чергою, вчили українських дівчат і популяризували цей струнний інструмент.

Священник популяризував гітару як музичний інструмент на Галичині (скрін з відео)

5. Був гітаристом-віртуозом. «Гітара – то є мій фортепіян і моя жінка», – цитує священника Олександр Кардаш. У відділі рукописів бібліотеки імені Стефаника також зберігся перший в Україні посібник гри на гітарі, написаний рукою о. Михайла Вербицького.

Посібник для навчання гри на гітарі, напрацьований Вербицьким (зберігається у науковій бібліотеці імені Стефаника)

6. Започаткував церковний хор. «Досить довго в українській традиції в церкві на службі міг співати лише дяк. Інколи практикували двоголосся. Хоровий спів був чужим для нашої традиції. Але Михайло Вербицький бачив у церковному хорі потужний інструмент для розвитку української культури. Це сприяло поверненню української інтелігенції до рідних церков», – розповідає Наталія Гром.

7. Написав ще один, перший галицько-український гімн «Мир вам, браття» на текст Івана Гушалевича. Цей твір Головна Руська Рада визначила гімном Галичини під час «Весни народів» 1848-1849 років.

Текст «Відозви до народу руського», де серед підписантів зазначений автор слів – семінарист Іван Гушалевич

8. Михайло Вербицький 1865 року отримав від австрійської адміністрації офіційний документ, написаний польською. Тоді він звернувся до вищих інстанцій з вимогою надсилати офіційну кореспонденцію українською мовою, а якщо це неможливо, тоді офіційною німецькою.

9. Помер і похований у селі Млини в Надсянні, де служив парохом останні 14 років життя. Нині це прикордонне село Польщі, неподалік від пункту пропуску «Корчова-Краковець».

Могила Михайла Вербицького у Млинах (фото ZAXID.NET)

10. У селі Стрілки готують музичний парк для вшанування отця Вербицького. Там будуть вуличні музичні інструменти та арт-об’єкти: інтерактивна доріжка, співоча лавочка.