Катерина Степанкова: «Дякую Богові за диво, яке мені пощастило називати мамою»
фото: Facebook / Kate Stepankova
«Тиждень тому мама була в лікарні. Було тяжко. Відміна і перенос двох вистав»
Катерина Степанкова, донька акторки театру та кіно Ади Роговцевої, розповіла про стан здоровʼя матері. Щемливий допис вона розмістила у соцмережах.
«Сьогодні знов я бачила диво. Мама. Я дивилась на сцену і – вже вкотре – не вірила своїм очам, що можливо так опановувати себе попри … попри…попри багато багато різних чинників!» – написала Степанкова.
За її словами, Роговцева тиждень тому була в лікарні, і було «дуже тяжко», зокрема, довелося скасувати та перенести дві вистави.
«Неможливість відвідати «Землю Поетів». Мамин відчай з приводу відмін. І абсолютна непевність щодо подальших вистав і термінів одужання. Безмежно вдячна Борису Михайловичу Тодурову і Центру Серця за те, що – вже стільки разів і знову! – рятуєте і вертаєте на сцену мою маму!» – зазначила Степанкова.
Так, вчора, 12 листопада, Ада Роговцева грала першу після відновлення виїзну виставу «Будьте, як вдома». Її донька зазначає, що на той момент стояла за лаштунками, «і вкотре дивувалася маминій волі, її унікальній здатності переламувати себе в сценічній роботі, долати власне знесилля заради служіння»
«Дякую всій команді «Будьте!»! Дякую Богові за диво, яке мені пощастило називати мамою!» – підсумувала Катерина Степанкова.
Нагадаємо, онучка легендарної Ади Роговцевої вийде на велику сцену, з якої прогнали її бабусю.
До слова, Ада Роговцева показала архівне фото з ексголовнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним і поділилася, яким він є у житті під час спілкування. Так, Роговцева неочікувано висловилася про генерала. За її словами, вони познайомилися ще задовго до того, як головнокомандувач став впізнаваним. І додала, що Валерій наділений якнайкращими людськими рисами.
Також Роговцева на своїй сторінці у Фейсбук розмістила світлину зі свого заміського будинку, яку підписала: «Я в селі. На своїй землі. Горіхів вродило щедро. Тож колоти, чистити. І будуть хлопцям та дівчатам на фронт горіхові коржики. Тримайтеся, рідні! Ми маємо вистояти!»