Кат тюрми «Ізоляція» придумав круте алібі. Що вирішив суд

Київський апеляційний суд залишив без змін вирок Шевченківського райсуду Києва від 3 січня 2024 року колишньому начальнику в’язниці терористичної «ДНР» «Ізоляція» Денису Куликовському (позивний «Палич»). Його засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, повідомляє «Главком» з посиланням на дані судового реєстру.

Суди визнали винним обвинуваченого у причетності до створення терористичної організації та незаконних воєнізованих формувань, а також у жорстокому поводженні з військовополоненими і цивільним населенням. Зокрема, у судах доведено, що Куликовський, який протягом 2014-2018 років керував «Ізоляцією»,  віддавав накази своїм підлеглим на застосування тортур до бранців (потерпілих примотували до металевого столу обличчям донизу, одягали на геніталії, а також пальці рук і ніг електричні дроти, через які пропускали струм і обливали водою. У такий спосіб вибивалися свідчення про так зване шпигунство на користь України). Також начальник «Ізоляції» особисто брав участь у фізичному насильстві незаконно затриманих громадян.

Разом із тим, в апеляційній скарзі захисник Куликовського наполягав, що його клієнта треба виправдати в інкримінованих злочинах. Зокрема, будував своє алібі на тому, що Денис Куликовський опинився у тюрмі «Ізоляція» як в’язень, працював там охоронцем. Відповідно, переконував адвокат, сторона обвинувачення неправильно кваліфікувала дії Куликовського, звинувативши його у вчиненні воєнних злочинів. Натомість, як зауважив захисник, замість цього потрібно було кваліфікувати злочин за статтями 126 («Побої та мордування») і 127 Кримінального кодексу («Катування»), за якими максимальний термін покарання – 12 років (за військові злочини передбачено до 15 років або довічне ув’язнення).

Крім цього, адвокат озвучив ще один несподіваний аргумент: буцімто із серпня 2014 року Денис Куликовський прямо з тюрми «Ізоляція» перебував на зв’язку з Головним управлінням розвідки Міноборони України і під контролем спецслужб перетнув держкордон у квітні 2019 року.

Феміда назвала ці доводи сторони захисту безпідставними, оскільки Куликовського насправді було затримано 9 листопада 2021 року. До того часу його розшукували українські правоохоронці. На момент розгляду обвинувального акту обвинувачений перебував у столичному СІЗО.

«Колегія суддів звертає увагу на те, що обставини, на які послався захисник щодо перебування обвинуваченого у в`язниці «Ізоляція» були зазначені лише у поясненнях самого обвинуваченого та не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Натомість численні показання потерпілих і свідків про те, що Куликовський носив військову форму, мав при собі зброю, а також вчиняв примусові дії фізичного і морального порядку стосовно потерпілих, матеріали публікацій в мережі Інтернет щодо діяльності обвинуваченого, який порушував норми міжнародного гуманітарного права, в сукупності  підтверджують вчинення обвинуваченим жорстокого поводження з цивільним населенням, вчинене групою осіб та порушення законів та звичаїв війни», – сказано в ухвалі Київського апеляційного суду.

Також апеляційна інстанція наголосила, що обвинувачений брав участь у терористичній організації «ДНР» та у воєнізованому формуванні так званому «министерстве государственной безопасности «ДНР», які діяли на окупованій території, зокрема у Донецьку, де були вчинені злочини проти громадян України.

Що цікаво: до вказаного вироку суди приєднали не відбуте покарання Денисом Куликовським, яке він отримав у січні 2013 року. Займаючи на той час посаду начальника відділення соціально-психологічної служби Західної виправної колонії №97 Макіївки, Куликовський підбурив дружину засудженого для передачі йому 4 тис. грн хабаря (потім сума зросла до 8 тис. грн) за переведення її чоловіка до виправної колонії з більш м’яким режимом утримання. Корупційна пропозиція відбулася у березні 2012 року, а у жовтні його було викрито. У суді Денис Куликовський визнав вину, щиро розкаявся. У підсумку Червоногвардійський районний суд Макіївки Донецької області дав обвинуваченому п’ять років позбавлення волі, які було замінено на три роки іспитового терміну.

Окремо варто додати спогади потерпілого у справі ката «Ізоляції», журналіста Станіслава Асєєва. Він провів 28 місяців в окупаційній донецькій тюрмі. У своїй книзі «Світлий шлях». Історія одного концтабору» Асєєв передав слова Дениса Куликовського, сказані йому в «Ізоляції»: «Я тут і бог, і Голова, і суддя. Так, я катую, але є результат. Я тихо роблю свою справу, і краще за мене  її не виконає ніхто. Час такий».

Ось іще цікава характеристика ката «Палича» від колишнього полоненого журналіста: «Один із його «талантів» полягав у тому, що він умів моментально відмикати дверний замок, і в’язні часто не встигали зірватися зі своїх місць і надіти на голови пакети. Протягом тривалого часу це була його улюблена розвага з одним із полонених, який жив на другому ярусі нар. За наказом Палича чоловік мусів зістрибнути вниз із пакетом на голові, перш ніж відчиняться двері. Натомість іншим полоненим на другому ярусі дозволено було залишатися на нарах: вони просто ставали навколішки і відверталися від дверей до вікна. А цей чоловік, що так і жив у постійній напрузі, тривалий час сидів нагорі з пакетом, дослухаючись до кожного шурхоту за дверима, надто вночі. Зазвичай він не встигав виконати цього наказу, тож постійно зазнавав побоїв».