Комітет захисту журналістів (КЗЖ) у листі до Володимира Зеленського від 19 грудня 2024 року закликав президента України вжити заходів, щоб журналісти й медіа могли вільно працювати у країні, а всі відповідальні за залякування журналістів були покарані.
Листа, що оприлюднений на сайті організації, склали на тлі низки випадків тиску, залякування й стеження за журналістами, зафіксованих цього року, і безкарності причетних.
Генеральна директорка Комітету захисту журналістів Джоді Ґінзберґ у листі зазначає, що КЗЖ усвідомлює колосальні виклики, з якими стикається уряд України в умовах війни, й цінує відданість України стандартам демократії й верховенства права.
“Ми визнаємо необхідність певних обмежень доступу журналістів до інформації чи територій у виняткових умовах з міркувань безпеки й відзначаємо, що на третій рік після повномасштабного вторгнення Росії медіаландшафт України залишається яскравим і динамічним”, – йдеться у листі.
Втім, зауважує Ґінзберґ, дедалі сильніше занепокоєння Комітету викликають сигнали, що вказують на невиправдане намагання українського уряду контролювати медіа й придушувати журналістські розслідування.
“Протягом останнього року наші дослідження й детальні взаємодії з місцевими журналістами показали тенденцію невиправданих обмежень та інших форм перешкоджання, які гальмують роботу вільної преси і зрештою шкодять демократії, яку Ви прагнете захищати”, – зазначає генеральна директорка Комітету захисту журналістів.
Вона нагадала, що у жовтні незалежне медіа “Українська правда” (УП) заявила про “тривалий і системний тиск” з боку Вашого офісу. А програмний директор УП Андрій Бистров розповів КЗЖ, що чиновники регулярно отримують від Офісу президента України вказівки не розмовляти з виданням на певні теми.
10 жовтня “Українська правда” уточнила, що Дмитро Литвин, призначений комунікаційний радник Офісу президента, заборонив службам безпеки й чиновникам спілкуватися з журналістами видання. 15 жовтня Литвин відкинув ці звинувачення.
““Українська правда” також заявляла, що Ваш офіс тисне на приватні компанії, щоб ті не розміщували рекламу на сторінках цього медіа, і Бистров повідомив нам, що деякі рекламодавці так і вчинили після дзвінків від Вашого офісу”, – йдеться в листі
Генеральна директорка Комітету захисту журналістів Джоді Ґінзберґ наголосила, що Комітет зафіксував іще кілька тривожних кейсів.
Зокрема:
- Тиск, залякування й стеження: низка українських журналістів-розслідувачів зазнали стеження й залякування з боку чиновників у звʼязку зі своєю роботою. До того ж, у 2023 році деякі журналісти, що домагалися акредитації, повідомили КЗЖ, що їх допитувала Служба безпеки України й примушувала дотримуватися певних підходів у роботі.
- Безкарність: Ніхто не був притягнутий до відповідальності за залякування журналіста-розслідувача Юрія Ніколова в січні. Також не було прокомуніковано жодної інформації про результати розслідування випадку стеження, про яке в січні заявило розслідувальне видання Bihus.info, і спроби вручити повістку розслідувачу Євгену Шульгату у квітні за його професійну діяльність.
“Також КЗЖ занепокоєний законопроєктом, що зараз обговорюється у Верховній Раді і передбачає посилені кримінальні покарання за оприлюднення інформації з публічних баз даних в умовах воєнного стану, що загрожує діяльності журналістів-розслідувачів”, – зазначила Ґінзберґ.
Очільниця Комітету захисту журналістів нагадала, що у своєму відгуку на заяву України на членство в Європейському Союзі від червня 2022 року Європейська Комісія зазначила, що “останніми роками також значно покращилася ситуація зі свободою медіа, зокрема завдяки онлайн-медіа”.
“Прямий тиск на незалежні медіа чи непрямий дозвіл тим, хто їх залякує, діяти безкарно є значним кроком назад у здійсненні європейських прагнень України”, – додала Ґінзберґ.
За її словами, Комітет захисту журналістів, як організація, віддана справі захисту міжнародної репутації України, яка в минулому заявляла, що “будь-який тиск на журналістів є неприйнятним”, просить негайно вжити заходів, щоб припинити стеження, цькування й залякування журналістів з боку чиновників і забезпечити належну відповідальність для всіх, чиї дії послаблюють свободу преси в Україні.
Марія Ігнатьєва, Валентина Троян