Київські кардіологи вперше в Україні застосували техніку, яка врятувала чоловіка з “бомбою” у грудях

Вперше в Україні застосували техніку Branched TEVAR. Врятували життя Миколи, який багато років жив з “бомбою” у грудях уповільненої дії.

До Інституту Амосова звернувся Микола зі скаргами на високий тиск, постійну задишку та відчуття дефіциту повітря, загрудинний біль, відчуття дискомфорту при ковтанні. Перебування в горизонтальному положенні на лівому боці викликало болісні відчуття. Виявилося, що 27 років тому потрапив в дорожньо-транспортну пригоду і отримав чисельні травми, в тому числі закриту травму грудної клітини. Микола був пролікований та повернувся до звичного життя. Однак з часом симптоми задишки лише посилювались.

На початку 2024 року чоловік відчув погіршення стану, яке виникло після приступу інтенсивного болю в грудях на фоні підвищення артеріального тиску. Після приступу буденні справи стали викликати значну задуху. За даними обстеження було виявлено неочікувану знахідку – аневризму грудної аорти, яка здавлює трахею та стравохід, що пояснювало поганий стан чоловіка. 

Лікарі вирішили провести ендопротезування дуги та низхідної аорти стент-графтом в рентген-операційній, оскільки додаткові інвазивні втручання в межах судин шиї та грудної порожнини могли спровокувати небажане запалення аневризматичного мішка та навколишніх тканин.

У пацієнта здорова частина аорти була закороткою і потребувала адаптації. Для розширення зони імплантації і адаптації анатомії ендоваскулярні хірурги, вперше в Україні застосували техніку Branched TEVAR. У фабричному стент-графті спеціальним обладнання було зроблено отвір, навколо якого пришито рентген-мітку (дистальний рентген-контрастний кінчик коронарного провідника вигляді кільця). Надалі при імплантації в дугу аорти цей отвір було виставлено на рівні лівої підключичної артерії.

Така методика дозволила розширити зону імплантації. Але недостатньо залишити лише отвір для судини, оскільки через особливості анатомії – залишається високий ризик затікання крові під стент-графт в порожнину аневризми. Тому крізь цей отвір було встановлено менший стент-графт, що сполучив аорту та ліву підключичну артерію створивши герметичну конструкцію.

Техніка Branched TEVAR дозволила хірургам провести пану Миколі операцію без травматизації грудної клітини та повністю ізолювати порожнину аневризми, відновивши нормальний просвіт аорти без ризиків затікання в порожнину аневризматичного мішка.

Також вдалося уникнути запалення аневризматичного мішка та навколишніх тканин, що могли б виникнути у разі використання класичних методів лікування такого захворювання.

Необхідно зазначити, що під час оперативного втручання Микола перебував у повній свідомості, а маніпуляції проводились під місцевим знеболенням. Місце проколу судини було зашито ендоваскулярним ушиваючим пристроєм для великих систем доставки.