Коли і як завершиться війна? Що відповідає Трамп Україні

Сакраментальна дата 20 січня, день інавгурації президента США Дональда Трампа, так і не дала відповіді на найголовніше питання для України – коли і як завершиться війна?

Трамп у своєму перед-інавгураційному виступі зазначив, що питання прямих контактів між американським і російським лідером зараз активно проробляються. А це, як він неодноразово наголошував, – шлях до вирішення російсько-української проблеми.

У своєму поздоровленні Трампу Путін привітав перспективи діалогу з новою американською адміністрацією. При цьому, за словами російського керманича, завершення війни він бачить у контексті «усунення головної причини конфлікту в Україні». У його розумінні це, передусім, розширення НАТО, у т. ч. перспектива вступу України до Альянсу, а також її існування як незалежної європейської держави.

Виконання вимог Кремля означатиме ревізію результатів «холодної війни», безумовний програш світової демократії, моральний і фізичний.

Для уникнення такої перспективи новій адміністрації США необхідно раціонально і усвідомлено підійти до розбудови своєї міжнародної політики, яку Трамп бачить у контексті ставлення інтересів США «на перше місце» при вирішенні всіх питань, у т.ч. зовнішньополітичних.

Дещо детальніше нову ідеологію розшифрував нещодавно Марко Рубіо – новий Держсекретар США. У виступі на засіданні сенатського Комітету із зовнішніх відносин він наголосив на трьох принципах, якими керуватиметься у прийнятті рішень: «Чи робить це Америку безпечнішою? Чи робить це Америку сильнішою? Чи робить це Америку більш процвітаючою?».

Під цими принципами міг би підписатися будь-хто, хто прагне добра своїй державі. Але чи суперечать вони ролі США як лідера вільного демократичного світу?

Незважаючи на розчарування Рубіо зловживаннями з боку багатьох держав старим світопорядком, який базувався на пріоритеті міжнародного права і прав людини, його вплив на інтереси США складно назвати негативним. Власне завдяки цьому світопорядку США, які його активно пропагували, і стали визнаним лідером вільного світу і, фактично, його бенефіціаром.

Зі всіма пов’язаними з цим стратегічними, економічними і фінансовими привілеями. І зі всіма відповідальностями за підтримку цього світопорядку, які виражаються у т.ч. у доларах США.

Якщо США перестануть враховувати необхідність підтримки основоположних принципів цивілізованих міжнародних відносин, постраждати може не лише існуючий світопорядок, а й роль та інтереси США як світового лідера. У перспективі це призведе не до «золотого віку Америки», до якого прагне Трамп, а до зменшення ваги Вашингтону у міжнародних процесах.

Можливий і ще один результат зовнішньополітичного егоїзму – повна ревізія принципів цивілізованих відносин між державами, зі всіма безпековими і економічними викликами і наслідками як для світу, так і для США.