«Коло домашнього насильства потрібно розривати»

Домашнє насильство – це проблема, яку часто замовчують. Страх, сором, бажання зберегти сім’ю або надія, що це більше не повториться, змушують постраждалих мовчати. Насправді ж про цю проблему потрібно кричати ще з перших її проявів. Варто зазначити, що кількість випадків домашнього насильства в Україні зростає, зокрема, через війну і її психологічний вплив на людей.

Щорічно з 25 листопада до 10 грудня в Україні відбувається кампанія «16 днів проти насильства». Мета – привернути увагу до проблем насильства у сім'ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок. Львів четвертий рік поспіль долучається до цієї акції та організовує соціально важливі заходи. Львів'яни вже мали змогу переглянути інсталяцію «Говори, щоб зупинити». Вона складалася з атрибутів, що асоціюються з насильством, як-от розбитий посуд, пляшки з-під алкоголю, зламані побутові речі, порваний одяг та дитячі іграшки, холодна зброя тощо. Поруч з виставкою працював намет для допомоги постраждалим від домашнього насильства. А вже 3 грудня у межах акції «16 днів проти насильства» у Львові відбудеться публічна дискусія, під час якої обговорюватимуть проблему домашнього насильства та вплив залежностей на поведінку осіб, що вчиняють його.

Робота із постраждалими від домашнього насильства

Послуги для жителів Львівської громади і переселенців, які опинилися у складних життєвих обставинах, у нашому місті надає Львівський міський центр соціальних послуг та реабілітації «Джерело». Один з напрямів його роботи – допомога і підтримка постраждалих від домашнього насильства. Цим займається філія по запобіганню та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі. У її складі працює мобільна бригада соціально-психологічної допомоги. До команди входять: два фахівці соціальної роботи та два психологи. Основною метою роботи мобільної бригади є кризово-екстрене втручання, консультативно-інформативні і психологічні послуги.

«Якщо простими словами, то ми виїжджаємо до постраждалих осіб додому, розповідаємо про алгоритм дій при домашньому насильстві, надаємо консультації щодо його запобігання та протидії. У разі необхідності надаємо психологічну підтримку постраждалим особам на місці. Також за потреби даємо скерування на отримання юридичних послуг. Обов'язково залишаємо наші контакти, щоб людина могла звернутися або прийти до нас в офіс, якщо згодом їй знадобиться допомога наших фахівців», – пояснила завідувачка мобільної бригади соціально-психологічної допомоги Марина Теплюк.

Усі фото Центру «Джерело»

Про насильство у сім'ї мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги повідомляє поліція. Фахівці складають графік і об'їжджають постраждалих, які проживають на території Львівської ОТГ. Усі послуги соціально-психологічної бригади надаються лише за добровільної згоди постраждалих.

«Якщо людина не підписує згоду і у сім'ї немає неповнолітніх дітей, то ми не маємо права спілкуватись. У таких випадках залишаємо наші контакти, брошури з важливою інформацією і контактами інших структур, чия допомога може знадобитися. Людина згодом може звернутися до нас самостійно. Якщо ж у сім'ї є неповнолітні діти, в такому випадку ми сповіщаємо управління "Служба у справах дітей" і відділення соціальної роботи при центрі "Джерело"», – зазначила Марина Теплюк.

У складі філії по запобіганню та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі функціонують також кризові кімнати та соціальний притулок, куди тимчасово поселяють постраждалих жінок та жінок з дітьми. Там надають потрібну допомогу для подолання домашнього насильства: проводять індивідуальні психологічні консультації та групи підтримки, допомагають з пошуком роботи, надають первинну правову допомогу.

«Кризові кімнати – це тимчасовий притулок, де постраждалі можуть перебувати від трьох до десяти днів. Якщо ми говоримо про прихисток, то там триваліший термін перебування – від трьох до шести місяців. Туди поселяють постраждалих, з якими буде проводитися тривала робота. Зазначу, ми за цей рік прийняли вже понад 20 сімей в наші прихистки», – пояснила керівниця філії із запобігання та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі центру «Джерело» Тетяна Федорчак.

В офісі мобільної бригади соціально-психологічної допомоги, що на вул. Личаківській, 47, проводять також зустрічі підтримки для жінок, які постраждали від домашнього насильства.

«Збираємося ми раз в місяць. Від початку року ми вже провели дев'ять груп спеціальної підтримки для постраждалих від домашнього насильства. Такі зустрічі відбуваються в теплому, безпечному колі осіб, які постраждали. Вони спільно з модератором-психологом працюють над стабілізацією емоційного стану, застосовуючи елементи арт-терапії. Також відбувається обговорення проблемних питань. Інколи ми на такі зустрічі запрошуємо поліцейських або ж юристів. Якщо ми знаємо, що до нас прийдуть люди з тими чи іншими проблемами, то ми тоді запрошуємо відповідних експертів. Це таке ком'юніті жінок, які між собою знайомляться, говорять про проблеми і спільними зусиллями їх вирішують», – зазначила Тетяна Федорчак.

На базі мобільної бригади соціально-психологічної допомоги працює гаряча лінія, тож постраждалі можуть звернутися по допомогу за телефоном – 0 800 307 305. Також можна особисто прийти в офіс до фахівців, який розташований, нагадаємо, на вул. Личаківській, 47. Він працює з понеділка по п'ятницю – з 08:00 до 17:00.

На базі мобільної бригади соціально-психологічної допомоги працює гаряча лінія (фото Центру «Джерело»)

Постраждалі від домашнього насильства можуть також звертатися у відділи філії соціальної роботи та психологічної підтримки Центру «Джерело», які працюють в кожній районній адміністрації Львова. Там проконсультують і підкажуть, куди звертатися далі.

Найчастіше жертвами домашнього насильства є жінки

З січня 2024 року мобільна бригада соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього насильства Центру «Джерело» опрацювала приблизно 3500 повідомлень про випадки домашнього насильства. Найчастіше постраждалими є жінки та жінки з дітьми. їх 85%.

«У нас можуть отримати консультації також постраждалі чоловіки. Наші психологи надали близько 300 консультацій щодо домашнього насильства», – сказала Тетяна Федорчак.

Зазначимо, що домашнє насильство може проявлятися в різних формах:

• фізична: побої, штовхання, нанесення тілесних ушкоджень;
• психологічна: приниження, залякування, емоційний шантаж;
• економічна: контроль над фінансами, заборона працювати;
• сексуальна: примус до небажаних дій.

Завідувачка мобільної бригади соціально-психологічної допомоги Марина Телюк розповідає, що найчастіше фахівці стикаються із психологічним насильством.

«Воно найчастіше зустрічається по всій Україні, не тільки у Львові, чи безпосередньо у нас. Тому що будь-який інший вид насильства породжується чи взаємопов'язаний із психологічним», – додає Марина Теплюк.

Найгірше, що постраждалі не завжди можуть розпізнати, що щодо них здійснюється психологічне насильство.

«Дехто вважає, що нічого страшного не трапилося, коли хтось обізвав, чи знецінив, чи проігнорував, чи не дав змоги щось зробити, сказати і так далі. Люди часто не розуміють, що таке психологічне насильство. Думають, що це просто якийсь жарт», – зазначила Марина Теплюк.

Найбільше від домашнього насильства страждають жінки (фото Центру «Джерело»)

Керівниця філії по запобіганню та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі Центру «Джерело» Тетяна Федорчак додає, що збільшилася кількість випадків домашнього насильства щодо людей похилого віку, яке здійснюють їхні діти. Також побільшало випадків домашнього насильства у сім'ях військовослужбовців.

«Військові, які приїхали у відпустку або перебувають на реабілітації, зважаючи на пережитий досвід, стикаються із непорозумінням у стосунках з рідними. Через це можуть вчиняти домашнє насильство щодо своїх дружин, дітей та батьків. Тому потрібна комплексна робота як із військовими та ветеранами, так з їхніми сім'ями. Також трапляються випадки домашнього насильства серед переселенців», – зазначила Тетяна Федорчак.

Фахівці кажуть, що дуже часто домашнє насильство у сім'ї повторюється.

«Якщо ми говоримо про три тисячі повідомлень про домашнє насильство, то більше половини – це повторні випадки», – сказала Тетяна Федорчак.

Часто жінкам важко вийти з насильницьких стосунків, зокрема, через фінансову залежність від чоловіків. Постраждалих закликають не мовчати, а звертатися по допомогу до фахівців, щоб розірвати коло насильства.

«Життя йде. Ніхто і ніколи, при жодних обставинах, не заслуговує на те, щоб перебувати в таких стосунках, щоб переживати біль: фізичний емоційний, переживати знущання. Життя одне, тож людина має цінувати і насолоджуватися цим життям. Тому важливо не мовчати, важливо будувати добрі, щирі, взаємодоповнюючі стосунки, які базуються на довірі, любові, прийнятті, допомозі одне одному, а не на приниженні, самозвеличенні», – підсумувала завідувачка мобільної бригади соціально психологічної допомоги.

Також Марина Теплюк поділилася історією жінки, яку вдалося витягнути із токсичних та насильницьких стосунків. З міркувань безпеки деталі та ім'я цієї жінки Марина Теплюк не розголошує.

«Ця жінка разом з двома маленькими дітьми виїхала за кордон. Вона спочатку виїхала до Польщі, а далі вже в іншу країну. Процес розлучення ще триває. Але найголовніше те, що вона мирно, спокійно живе зараз у безпечному місці. Жінка систематично зазнавала домашнього насильства і перестала вірити у власні сили та боялась піти від свого кривдника. Дякуючи її близькій людині, нам вдалося дізнатися про таку ситуацію та запропонувати свою допомогу, і ми почали з нею працювати», – поділилася завідувачка бригади соціально-психологічної допомоги.

Фахівці відзначають, що з початком війни збільшилася кількість свідомих громадян, які не бояться викликати поліцію.

«У нашому прихистку проживає жінка, яку до нас привезла поліція. Поліцію викликали сусіди і це зберегло їй життя. Дуже важливо це не толерувати, а якщо чуєте і знаєте, що ваші рідні або знайомі потерпають від насильства, потрібно кликати на допомогу», – сказала Тетяна Федорчак.

Проблеми у боротьбі з домашнім насильством

Робота з постраждалими від домашнього насильства і їхня підтримка в Україні вже налагоджена. Натомість з кривдниками жодна робота не ведеться. Наразі такі програми впроваджує громадська організація «Осоння».

«У майбутньому ми будемо налагоджувати співпрацю з громадськими організаціями, які надають такі послуги, або ж пробуватимемо самотужки їх надавати», – додала керівниця філії Тетяна Федорчак.

Також серед проблем, які існують в Україні у сфері домашнього насильства, – це тривалі судові тяганини і низькі штрафи для кривдників. Гарно налагоджена така робота за кордоном. Зокрема, у Польщі. Там існує практика, яка називається «Блакитна карта».

«Якщо у Польщі людина постраждала від домашнього насильства і був виклик поліції, на постраждалу особу відкривається “Блакитна карта”. Там є перелік всіх можливих дій і рішень всіх структур позачергово, щоб максимально швидко надати допомогу постраждалій. Також там працює так званий сімейний суд, який виносить рішення щодо кривдника чи в цілому щодо роботи сім'єю», – розповіла Тетяна Федорчак.

Також в Варшаві добре налагоджений механізм роботи з кривдниками, які нерідко під час здійснення домашнього насильства перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.

«У Польщі на рівні держави забезпечується реабілітація залежностей, які, в принципі, дуже часто є серйозним поштовхом до домашнього насильства. 80% повідомлень, які до нас надходять, саме про кривдників у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння», – додала Тетяна Федорчак.

Якщо ви постраждали чи стали очевидцем насильства – не мовчіть, а негайно звертайтеся по допомогу:

• Національна поліція України – 102;
• Урядова гаряча лінія – 15-47;
• Безоплатна правова допомога – 0-800-213-103;
• Чат-бот MBC в Telegram.