Свято-Михайлівський собор у Черкасах перейшов до Православної церкви України, на що відразу відреагували віряни Московського патріархату
фото з відкритих джерел
Бійка у Свято-Михайлівському соборі в Черкасах: ось так виглядає вірність кривавому патріарху
Поговоримо про Черкаси? Регіон із українською свідомістю. Регіон, а якому переходило найбільш громад саме зі священником.
Регіон, в якому зараз відбувається ну дуже гостра провокація, коли Моспатріархат, з димовими шашками, розкидуючи тероборону та охоронців увірвався в храм, який по всіх документав належав до Української Церкви та забарикадувався.
Регіон, в якому покійного в цілому доброго єпископа МП Софронія змінив ну відверто ворожий до України Феодосій.
Я одна за одною слухала його проповіді, і подумала, яке ж саморуйнування так жити в країні, яку ненавидиш. Він транслював це навіть під слідством, «ганімий» виходив в Інтернет і ситий в гарному будиночку розповідав всім, як йому зле. Але це півбіди, він накачував тими проповідями вірян, намагаючись переконати їх в гнаності і переконуючи стояти у вірі, московській вірі.
Подивіться кадри. Ось так виглядає вірність кривавому патріарху.
Покроково поки синоптично. Громада перейшла до ПЦУ. Зайшла в храм.
А потім туди увірвалися «істіно верующіє», забарикадувалися і чекають.
Всі ці роки я жартувала, що в Москві вже написали акафіст, «новомученикам малоросійським от хунты кровавая пострадавша».
Але, боюся, що то не жарт. Вони (єпископ со товаріщі) хочуть пролити крові, продемонструвати західним партнерам та російським замовникам «свята». Це сторінка роботи кривавого патріарха... У них на сайті «патріархія ру» є навіть відділ про гоніння. Вчора дивилася.
«Гонимі», кажете? Мені здавалося, що коли гоніння, то у людей нема місця для молитви і вони як Меркурій Бригинський просто беруть сумку і як вигнанці живуть і служать там, де є можливість. Що гоніння, коли тобі нема де молитися.
Що гоніння це страждання, а не бійки. Навіть, якщо ти вирішив страждати за патріарха вбивцю. Чи гоніння це організація провокацій, коли групку вірян просто день за днем накачують ненавистю до автокефалії та держави...
У мене нема порад в цій ситуації. Але я переконана, що вони (священновладдя – ред.) чекають не лише нашої відповіді, щоб страждати на камери і відпрацювати картинку. Вони все ще чекають московських братів.
Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів