Церква святого Михайла розташовувалася в давньому Заглушецькому передмісті Луцька. Згадку про святиню знаходимо в актовій документації Луцького ґродського суду за 1583 рік. У записі йшлося про короткотривале припинення богослужінь в Михайлівському храмі через відповідне єпископське розпорядження.
Після Берестейської унії 1596 року святиня перейшла до греко-католиків. Це викликало обурення у православного люду Луцька. Міщани разом із бурмистром Матвієм Демковичем на знак протесту забрали з церкви значну частину книг та церковного начиння.
Архістратиг Михаїл. Волинська ікона середини ХVII століття
У 30-х роках ХVIIстоліття храм було повернуто християнській громаді східного обряду. Таким він лишався до початку ХVIIIстоліття.
Частинка Заглушецького передмістя з архітектурним комплексом костелу святих Михайла і Павла й монастирем тринітаріїв на картині Олександра Дишка «Острів Луцьк», 2010
У 1718 році приміщення церкви передали духівникам римо-католицького Ордену тринітаріїв, які якраз в тому часі прибули до Луцька.
Читати ще: Кілька штрихів до історії Єзуїтського колеґіуму Луцька
Дещо згодом неподалік від Михайлівського храму отці-тринітарії побудували новий храмово-монастирський комплекс. Стару церкву розібрали, а новозбудований костел освятили в імʼя святих Михайла та Павла.
Архітектурний комплекс конвенту отців тринітаріїв на іконі «Святий Каєтан» (з фондів Волинського краєзнавчого музею). Фрагмент
Цікаво, що постать святого Михайла, імовірно, представлена на печатці луцької лави – судової колегії Луцького маґістрату.
Лавнича печатка Луцька, початок XVII століття
Легенда печатки – SIILUM SCABINORUM CIVI LUCCO. Зображення – архангел з хрестом у руці, який стоїть навколішки.
Оксана ШТАНЬКО
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу