Львів залишився без історико-архітектурного плану. Що це означає і що буде робити місто далі

Шостий апеляційний суд Києва скасував історико-архітектурний опорний план Львова, що відкриває шлях для хаотичної забудови міста. Заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач пояснив, що це означає для Львова і що планує робити місто. 

За його словами, позов подала фірма «Нью-трейдінг Львів». Відповідачем у цій справі виступав Мінкульт, а Львівська міська рада виступила третьою особою. Рішення як у першій інстанції, так і в апеляції столичний суд приймав фактично у закритому режимі, без виклику і заслуховування сторін, зокрема Львівської міської ради. І це попри те, що місто публічно заявило про неприйнятність такої ситуації.

«Що тепер? Будемо продовжувати юридичну боротьбу і подамо касаційну скаргу до Верховного суду. Хоча треба розуміти, що касаційне оскарження не зупиняє виконання попередніх рішень судів. Тому якийсь час місту доведеться «пожити» без Історико-архітектурного опорного плану. Чи це трагедія? Це погана ситуація, яка прибирає системність у справі захисту спадщини міста. Але не фатальна, адже ніхто не може заборонити нам як виконавчим органам міської ради враховувати під час видачі містобудівних умов та обмежень ті висоти та інші регламенти, які було закладено в Історико-архітектурному плані», – зазначив чиновник.

Читайте також: У Львові хочуть збудувати 25-поверховий будинок, всупереч історико-архітектурному плану

Він додав, що без чинного Історико-архітектурного опорного плану діятиме норма закону «Про охорону культурної спадщини», що забороняє роботи з нового будівництва на відстані 100 метрів до межі пам’ятки архітектури, яких у Львові багато.

«Значну кількість містобудівних проєктів буде просто зупинено до розробки окремої наукової документації. Виходить, що навіть якісні та сучасні проєкти буде призупинено на догоду окремим суперечливим питанням певних забудовників», – наголосив Любомир Зубач. 

Нагадаємо, історико-архітектурний опорний план Львова, який регулює будівництво в історичних районах міста, оскаржують у двох судах – у Києві та у Львові. Двоє позивачів прагнуть будувати 25-поверхові будинки в історичному ареалі/ буферній зоні ЮНЕСКО - на вулицях Липинського, 13б та Вербовій, 15а. Висотність цієї забудови суперечить не лише положенням Історико-архітектурного опорного плану, а й положенням плану зонування території. 

У столиці документ оскаржували в частині затвердження його Міністерством культури та стратегічних комунікацій, а у Львові – в частині затвердження його департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної військової адміністрації.

Додамо, для Львова історико-архітектурний опорний план міста затвердили в січні 2024 року. 

Що таке історико-архітектурний опорний план?

Це базовий документ містобудівної документації, призначений зокрема для опрацювання генерального та детального планів. Документ містить інформацію про окремі споруди та інші об'єкти культурної та архітектурної спадщини. На ньому позначено пам'ятки архітектури, історичну забудову, значні історичні містобудівні об'єкти, пам'ятки історії, елементи ландшафту тощо. Разом з історико-містобудівним планом є основним документом Генерального плану міста.

Завдяки цьому документу будь-яке будівництво, реконструкція чи реставрація у межах історичного реалу вимагає низки додаткових погоджень проєктної документації у ще однієї інстанції – Мінкульту.

__________________________________________________________________________________________________________