Мріяв стати військовим, аби захищати Батьківщину. Згадаймо Павла Новака

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Павла Новака.

24-річний військовий Павло Новак поліг, виборюючи незалежну Україну, 4 жовтня 2024 року у бою на Харківському напрямку. Про це повідомила Рівненська міська рада.

Павло Новак народився 1 липня 2000 року у селі Верба Дубенського району. Закінчив місцеву школу, а за тим, опанував фах «Машиніст теплотяга» та «Слюсар-механік рухомого ремонтного складу» у Здолбунівському вищому професійному училищі залізничного транспорту.

«Дуже привітний, ніколи не відмовляв у допомозі – не важливо, наскільки добре він знає людину, Павло всім був готовий допомогти. Брат дуже любив автівки, особливо свою BMW – він так мріяв про неї, це був його діамант, скарб. Вкладав у неї свою душу, адже сам її придбав, сам її удосконалював, без нічиєї допомоги», – розповідає брат Героя Юрій.

Готовність стояти на варті спокою рідних привела Павла у Збройні сили України.

«Із самого дитинства батьки навчили нас любити свою країну, тож ми обоє мріяли стати військовими, аби захищати Батьківщину. Фактично мрія стала реальністю, як тільки Павло пішов на строкову службу до армії – відразу підписав контракт зі Збройними силами. Тож фактично від літа 2020 року стояв на захисті країни, я також військовий», – продовжує Юрій.

Військова служба була для Павла не просто покликанням, а справою життя. Він неодноразово говорив рідним, що готовий зробити усе, аби його майбутні діти не бачили жахів війни, щоб вони жили у мирній країні.

Тож у складі Сил оборони України Павло брав участь у всіх знакових подіях російсько-української війни: звільнення Київщини, Харківщини, Херсонщини, обороні Соледара, Бахмута, Купʼянська…

За свою відданість народові України, молодший сержант Павло Новак нагороджений «Золотим хрестом», медаллю «Честь, Слава, Держава», «Козацький хрест», нагородним пістолетом від Начальника ГУР МО та годинником від Президента України, Відзнакою Обʼєднаних сил.

24-річний Павло надзвичайно любив Україну, батьків та двох своїх братів. Захищаючи їх, і віддав своє життя 4 жовтня 2024 року у бою на Харківському напрямку.

Прощання із героєм відбулося 10 жовтня на майдані Незалежності у Рівному. Поховали захисника у рідному селі Верба.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.