На Дрогобиччині відшукали родинну садибу Карла Бандрівського

Працівники Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» вирушили у музейну експедицію в село Ортиничі на Дрогобиччині, звідки походять владика УГКЦ Степан Ортинський та громадський діяч і товариш Івана Франка Карло Бандрівський.

«Найцікавішим виявився пошук родинної садиби Карла Бандрівського, яка, як виявилося, збереглася до нашого часу. Попереду – найцікавіша музейна, архітектурна і джерелознавча робота, яка зовсім по-новому розповість про дитинство одного із найвідоміших друзів Івана Франка та випускника дрогобицької школи оо. Василіан», – повідомили на сторінці заповідника 21 жовтня.

У селі планують встановити меморіальну дошку Карлу Бандрівському, якому наступного року виповниться 170 років. Карло Бандрівський був швагром Соломії Крушельницької, одружений з її сестрою, та управителем її «музикальної кам’яниці» у Львові. Їхня сім’я довший час мешкала у цьому будинку біля парку Франка. Водночас правник та громадський діяч був близьким приятелем Івана Франка, а після його смерті – опікуном родини і розпорядником його спадщини. Він допоміг влаштувати хворого і самотнього на той час поета в стрілецький притулок, організував похорон, передав його архів і бібілотеку в НТШ.

Розшукувати цінні речі і дізнатися незнані факти з життя села Ортиничі допомагали представники дрогобицького товариства «Просвіта», священник Іван Яговка, письменник і краєзнавець Роман Пастух.

«Серед іншого вдалося віднайти і продатувати давні ікони авторства знаних іконописців – художників 1920-1930-х рр. М. Лева та Децика, іконостас 1927 р., мостранцію середини XVIII ст. в унікальному дерев’яному саркофазі, різьблені розп’яття ХІХ ст., чимало рукописів та книг, пов’язаних передовсім із владикою Сотером Степаном Ортинським (1866-1916), який тут народився і став першим єпископом УГКЦ у США (1907-1916). Про нього митрополит Андрей Шептицький писав так: "Брат Сотер, єдиний супутник і друг"», – розповідають у заповіднику.

У селі є сторічна дерев’яна церква Введення Пресвятої Богородиці 1925 року будівництва за проєктом архітектора Євгена Нагірного. Серед іншого дослідники також оглянули давні поховання на парафіяльному цвинтарі.