3 hours ago
3
У давні часи, коли ще не існувало автомобілів та літаків, мандрівки світом були рідкісним явищем. Покидати межі свого регіону чи країни наважувались лише купці та релігійні паломники. Шлях був довгим, складним та дуже небезпечним. Найдавнішою дорогою, яка з’єднувала Захід зі Сходом, була королівська дорога Via Regia. Пролягала вона через територію сучасної України, про що свідчать знахідки давніх артефактів. Що вплинуло на прокладання маршруту середньовічного торгівельного шляху та як в Україні відроджують паломницький маршрут Святого Якова, розповіли під час Днів європейської спадщини викладачі Львівського університету Юрій Гудима та Ореста Бордун.
Головний європейський вододіл та найдавніша європейська дорога
Королівська дорога (Via Regia) – найстаріший сухопутний коридор між східною і західною Європою, який існує понад 2 тис. років. Він простягався на 4,5 тис. км і поєднує 8 сучасних держав. Дорога, якою мандрували купці, пролягала через сучасну Україну, це дало поштовх до економічного і культурного розвитку княжих володінь. Via Regia і торгові маршрути суттєво вплинули на зародження та розквіт Львова.
Найдавніший європейський шлях Via Regia
У ті часи автодорів не існувало, тому шляхи були під захистом королів, звідси й назва. Такі шляхи існували в період Римської імперії і пізніше, королівська варта мала гарантувати захист на дорогах. З XIV ст. дороги почали контролювати феодали.
«Столиця Русі Київ стала одним з найбільших та багатших міст Європи і одним з найважливіших центрів обміну між східною та західною Європою. Багато документів вказує, шо подорож з Києва до Парижа або в протилежному напрямку, а також інтенсивний обмін товарами проходили через ті міста, які на сході маркували шляхом Via Regia. Після розпаду Русі та виникнення Галицького-Волинського князівства, а також заснування нових міст у західній частині сьогоднішньої України стабілізувалися і укріпилися сполучення між східною та західною Європою за допомогою середньонімецького шляху Via Regia», – розповідають у проєкті Via Regia.
Юрій Гудима показує давні шляхи на карті (фото ZAXID.NET)
Завідувач Музею історії Львівського університету ім. Івана Франка Юрій Гудима розповідає, що в Олеську є дорога, яка досі має історичну назву Попідгридень. Гридень – це молодша княжа дружина, яка займалася будівництвом і охороною доріг і брала мито з купців.
Історик відзначає, що королівський шлях наклався також на головний європейський вододіл. Цей природний фактор сприяв історичному процесу формування мережі торгових шляхів.
«Річки завжди були шляхами комунікації. В Україні вони сходяться у басейни Дніпра, Західного Бугу і Дністра. Але витоки річок розташовані на хребті. І це є своєрідний природний коридор для мандрів. Головний європейський вододіл пролягає через 11 країн від Португалії до Уральських гір», – каже Юрій Гудима.
Українська частина дороги Via Regia
Про те, що нашими теренами пролягав цей шлях, свідчать археологічні знахідки. Зокрема, у 1986 році в околицях села Йосипівка (Юськовичі до 1947 року) біля Олеська знайшли скарб арабських дирхемів. Їх було кілька тисяч, але монети швидко і нелегально розійшлися по всьому світу. У львівських музеях зберігається лише маленька частина. Найдавніша монета датується 815 роком.
«Дирхами були своєрідним доларом середньовіччя у VII-VIII столітті. Вони були в обігу на території всієї тодішньої цивілізованої ойкумени від Португалії і до Індії. Виявили їх у нас в агломерації давніх поселень навколо Пліснеська, Олеська, на північних схилах Вороняків», – розповідає історик.
Арабський срібний дірхем 708 року, знайдений в Україні (ілюстрація з Вікіпедії)
Багато таких срібних арабських монет знаходили у північних скандинавських країнах – Данії, Швеції, Норвегії. На історичних картах варязьких шляхів нанесене Пліснесько. Археологи виявляли в околицях Йосипівки-Пліснеська-Олеська також топірці – амулети у вигляді сокирок Тора. А деякі науковці припускають, що окописько (єврейський цвинтар) біля Йосипівки, що існує з поч. XVI ст., розташоване на пагорбі, який дуже схожий на місце давнього кургану чи городища з концентричними колами, як треллеборги – кругові фортеці вікінгів.
Окрім того, в цих краях знаходили і давнішні монети – з часів Римської імперії, зокрема, імператора Нерона (37-68 рік н.е.), а також Антоніна Пія (138-161 рр).
Королівська дорога в межах території України в XI-XIV ст. пролягала через сучасні Київ – Житомир – Звягель – Корець – Острог – Рівне – Клевань – Олика – Луцьк Дубно – Броди – Пліснеськ – Олесько – Буськ – Львів – Самбір – Добромиль – Нижанковичі з додатковими відгалуженнями.
Міста України, через які проходила дорога Via Regia
«На давніх картах Русі позначені міста Буськ, Броди, Пліснеськ. І саме на цій ділянці найчіткіше простежується історична межа між Галичиною та Волинню. Цей відрізок досить стабільний і важливий. І, як показують такі дослідження, розгадавши закон його формування, можна вийти на відповідь, як формувалася Руська земля і державність», – коментує Юрій Гудима.
Шлях Via Regia існує ще з часів Римської імперії. Пізніше був відомий як шлях паломників Turonensis, Camino de Santiago, Високий шлях, Rue royale, Чорний шлях, а також Лейпцизький чи Краківський шлях. Сьогодні він має назву А4 чи Е40 і його значення знову відроджують – тепер як туристичний символ об’єднання Європи і її культурної спадщини.
Паломницька дорога святого апостола Якова. Львівський відтинок
Дорога Via regia дістала друге дихання в паломницькому маршруті Святого Якова. Найвідоміший християнський паломницький шлях пролягає до собору Святого Якова в місті Сантьяго-де-Компостела (Іспанія) і накладається на той самий королівський шлях Via Regia. До нього ведуть багато доріг з різних куточків Європи. Купці і пілігрими століттями мандрували ними, жертвували гроші на храми, вздовж цієї дороги з’являлися найкращі архітектурні перлини. Тому сучасні пілігрими проходять цей маршрут не завжди з релігійних міркувань, а й для туризму.
Собор Святого Якова в місті Сантьяго-де-Компостела в Іспанії (фото з Вікіпедії)
Один з шляхів Camino de Santiago у часи Середньовіччя пролягав від Києва. Археологи підтверджують те, що жителі Русі також були паломниками не тільки в Константинополь і Святу Землю, але й до могили святого Якова: на наших теренах знаходять символи цього маршруту – мушлі паломників. Як розповідала археологиня Віра Гупало, на території княжих міст таких мушель виявили близько 8, три з них – у Звенигороді.
«Це свідчення того, що тодішня еліта брала участь у міжнародних паломництвах. У той час такі подорожі могли дозволити собі лише дуже заможні люди. Знахідки у Звенигороді свідчать про тісні зв’язки князівства з центральною та західною Європою», – коментує науковиця.
Паломників, які пройшли шлях святого Якова, ховали з цими мушлями. Є відомості, що у могилах українських князів, зокрема волинських, також виявили мушлі з паломницької дороги святого Якова.
Паломники мають пішки або велосипедом подолати 100 км шляху до могили святого Якова у соборі, після чого вони отримають повне відпущення гріхів. По дорозі вони зупиняються на ночівлю в так званих альберго, де їх мають прийняти і нагодувати. Оплата за нічліг дуже символічна – 5 євро. Втім, можуть прийняти і безкоштовно – пілігримська етика зобов’язує надати підтримку. По дорозі мандрівники ставлять відмітки у спеціальному паспорті паломника, а напрям цієї дороги вказують позначки з мушлею.
Вказівник дороги святого Якова у Перемишлі (фото ZAXID.NET)
Доцентка кафедри туризму Львівського університету Ореста Бордун займається відродженням паломницького маршруту у Львові та в регіоні. На географічному факультеті ЛНУ відкрили інформаційний пункт Дороги Святого Якова. Тут же можна поставити печатку в паспорт паломника і отримати рекомендації, як нею пройти.
Львівська частина Дороги Святого Якова є першою українською ділянкою Camino de Santiago, східним продовженням європейського маршруту. Раніше цей середньовічний шлях вів з Києва через Житомир, Львів, Перемишль, Ярослав, Краків, Вроцлав, Лейпциг, Кельн, Париж на Піренейський півострів.
Шлях святого Якова, що веде до Києва
Для сертифікації місць Радою Європи і продовження маршруту в Україні треба подати документальні підтвердження того, що дорога пролягала нашими землями і пілігрими нею йшли. А також знайти відомості, чи існувала у місті церква святого Якова. Такий храм у Львові був, його фіксують карти Бартоломея Зиморовича. Він належав вірменській громаді і був розташований неподалік василіанського монастиря св. Онуфрія на Підзамчі.
«На території Високого Замку біля Лисої Гори був собор Якова. Сучасний мур монастиря Онуфрія накладається на фундаменти тієї церкви св. Якова. Поруч – спортмайданчик. Також у Львові колись була вулиця св. Якова, тепер – Почаївська», – розповідає Ореста Бордун.
Макет церкви св. Якова, що раніше була у Львові на Підзамчі
В іконографії святого Якова зазвичай зображають з капелюшком, мушлею і палицею пілігрима. В інших храмах Львова святого Якова можна знайти на барельєфах і фресках:
- у латинському катедральному соборі святий Яків зображений у скульптурі та на лаві апостолів;
- вгорі каплиці Кампіанів латинської катедри є різьблений св. Яків.
- у Вірменському соборі святий Яків зображений на сцені таємної вечері та на найдавнішій фресці XV ст. у вівтарній частині,
- барельєф в каплиці Боїмів;
- в церкві св. Ольги і Єлизавети;
- у церкві св. Михайла на вул. Винниченка;
- в костелі св. Антонія.
Мощі св. Якова зберігаються в церкві Холмської ікони Богородиці на Знесінні, а також у бориславській церкві св. Анни.
Найдавніша фреска собору із зображенням святих Якова та Івана (фото Марії Цьомик, РІСУ)
Львів’яни ініціюють продовження дороги до кордону у Шегинях чи Краківці. Але місцеві громади не дуже активні в просуванні цього проєкту, хоча сфера гостинності на цих дорогах є.
Паралельний проєкт паломницького маршруту напрацьовують на Поділлі. Там проклали дорогу Camino Podolico для розвитку туризму і промоції краєзнавства.
English (US) ·