Нащадок відомого на Херсонщині козацького роду. Згадаймо Івана Єгорова

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Івана Єгорова.  

26 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави на Донеччині поліг захисник з Херсонщини Іван Єгоров. Про це повідомила Львівська міська рада. 

Іван Єгоров народився 8 липня 1996 року у селищі Козацьке Херсонської області. Походив із відомого на Херсонщині козацького роду Єгорових.

Навчався у ліцеї № 1 імені Олександра Довженка Новокаховської міської ради. Згодом вступив до Новокаховського політехнічного фахового коледжу Національного університету «Одеська політехніка».

Вищу освіту здобув у Одеській політехніці за напрямком «Електротехніка та електротехнології». Тут також здобув ступінь магістра за спеціальністю «Електроенергетика, електротехніка, електромеханіка».

Завершивши навчання, займався торгівлею автомобілями. 

З початком повномасштабного вторгнення родина Івана Єгорова була змушена покинути рідний дім. У 2022 році він разом із вагітною дружиною переїхав до Львова. Тут чоловік почав працювати у ресторанній сфері, захоплювався рибальством і активно займався спортом, зокрема, рафтингом, катанням на лижах, ковзанах. Захоплювався літературою і, за словами рідних, любив усе живе. Обожнював свого маленького сина.

Згодом Іван Єгоров став до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави на Донеччині у складі 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. У війську захисник мав позивний Гора. 

Загинув воїн 26 жовтня 2024 року. Чин похорону відбувся 4 жовтня у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після загальноміської церемонії прощання на площі Ринок захисник України віднайшов вічний спокій на Личаківському кладовищі у Львові.  

У Івана Єгорова залишилися мама, дружина, дворічний син, сестра, рідні та друзі. 

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.