Нова команда Трампа. Вибір глави Пентагона здивував усіх

1 week ago 3

Трамп номінує у міністри оборони... телеведучого Піта Гегсета

Дональд Трамп продовжує формувати список соратників, з якими планує працювати під час свого другого пришестя у Білий дім. «Главком» продовжує серію публікацій щодо нових перестановок в команді майбутнього президента. Від цих кадрових рішень багато в чому залежить, куди рухатиметься найвпливовіша держава світу далі. А це має пряме відношення для України, для якої Штати під час війни з Росією залишаються критично важливим союзником.

Перші прізвища висуванців на ключові посади, що промайнули в пресі, – майбутніх держсекретаря Марко Рубіо та радника з питань безпеки Майка Уолтца – викликали в Києві обережний оптимізм. А от нова порція майбутніх посадовців змусила почухати потилицю. І йдеться навіть не про таких, м’яко кажучи, не дружелюбно налаштованих до України персон як Ілон Маск та екскандидат в президенти Вівек Рамасвамі, які на двох очолять одне міністерство – з підвищення ефективності уряду... Багато питань викликала ключова фігура нового міністра оборони США, на яку Трамп номінує телеведучого Піт Гегсета. Це призначення здивувало і навіть шокувало багатьох, – і не тільки в Україні, де до цього часу мало хто чув про існування Гегсета, а й у самих Штатах.

Мачо-ветеран

Протягом останнім років новоспечений кандидат на голову Пентагону працював політичним аналітиком та ведучим щоденної ранкової програми новин Fox & Friends на телеканалі Fox News, що є традиційним інформаційним майданчиком республіканців.

«Піт – жорсткий, розумний і щиро вірить у те, що Америка понад усе. З Пітом на чолі вороги Америки будуть попереджені – наші збройні сили знову стануть великими і Америка ніколи не відступить», – пафосно, але беззмістовно пояснив Трамп свій дивний вибір.

Попри свою телегенічну зовнішність, Гегсет є не є типовим шоуменом. Він – колишній офіцер Національної гвардії, служив на військово-морській базі Гуантанамо на Кубі, добровільно пішов служити до Іраку, після цього у складі Нацгвардії відправився до Афганістану. Нагороджений низкою відзнак.

Майбутній міністр оборони Піт Гегсет має за спиною службу в Афганістані, Іраку та на Кубі

Майбутній міністр оборони Піт Гегсет має за спиною службу в Афганістані, Іраку та на Кубі

У Гегсета, що народився в Міннеаполісі, – хороша освіта, але не пов’язана з військовою справою. У 2003 році він отримав ступінь бакалавра мистецтв у Прістонському університеті, у 2013-му – ступінь магістра державної політики в Школі державного управління Джона Ф. Кеннеді Гарвардського університету. Ще в Прінстоні він захопився політикою і став палким прихильником республіканців.

Гегсет працював у Мангеттенському інституті політичних досліджень, потім став виконавчим директором в правозахисній організації Vets for Freedom («Ветерани за свободу»), яка була заснована ветеранами війн в Іраку та Афганістані. Організація активно залучалася до політичних баталій – причому спочатку підтримувала конгресменів-демократів, але з 2008 року переключилася на їхніх конкурентів. Зокрема, «Ветерани за свободу» розгорнули масштабну кампанію проти на той момент сенатора-демократа Барака Обами, що балотувався в президенти. Але Обама цей комариний укус не помітив.

На виборах до Конгресу «ветерани» також стали стабільно підтримувати республіканців – особливо тих кандидатів, які пройшли війни в Ірану та Афганістані. Організація виступала за більшу присутність військ в цих країнах. Згодом Гегсет обійняв посаду виконавчого директора іншої ветеранської організації – Concerned Veterans for America («Стурбовані ветерани Америки»). І тут він опинився в центрі мініскандалу, коли виявилося, що наймав на посаду зв’язків зі ЗМІ рідного брата – такі сімейні підряди у Штатах, на відміну від України, не вітаються.   

У 2012 році Геґсет вирішив сам балотуватися від Республіканської партії до Сенату, проте знявся з перегонів, програвши внутрішню боротьбу в партії. Втім, його публічність та медійність на чолі некомерційних організацій принесла дивіденди. Колишній військовий з непересічною харизмою зайнявся написанням статей та книг, багато виступав, почав співпрацювати з каналом Fox News і згодом перетворився на його зірку.

Цікаво, що Гегсет не завжди був таким палким прихильником Трампа, як зараз. Під час президентської кампанії 2016 року він спочатку підтримував інших висуванців від Республіканської партії – Марка Рубіо (Трамп зараз висуває його на посаду держсекретаря) та Теда Круза. Гегсета не влаштовувала політика Трампа щодо ветеранів.

Утім, коли Трамп перший раз заїхав до Білого дому, Гегсет став його радником і навіть розглядався президентом як кандидат на посаду голови Департаменту у справах ветеранів. Попри те, що вибір впав не на користь Гегсета (однією з причин вважалася складність з проведенням його кандидатури через розділений Сенат), той залишився в оточенні Трампа і кілька разів брав у нього компліментарні інтерв’ю на Fox News. Ступінь впливу Гегсета у ті часи демонструє така деталь: він переконав Трампа помилувати трьох американських солдатів, звинувачених або засуджених за воєнні злочини, пов'язані зі стріляниною по некомбатантах в Іраку.

Призначенням Піта Гегсета Дональд Трамп хоче зробити попередження ворогам Америки

Призначенням Піта Гегсета Дональд Трамп хоче зробити попередження ворогам Америки

Коли Трамп поступився місцем в Білому домі Джо Байдену, військовий підрозділ, в якому колись служив Гегсет, мав брати участь у інавгурації нового президента 20 січня 2021 року. Але самого Гегсета, за його ж словами, усунули від урочистого заходу нібито через підозріле релігійне татуювання з єрусалимським хрестом.

Найгучніші заяви

Цікаво, що зі студентських років Гегсет займався дослідженням теми сім’ї та пропагував дуже консервативні погляди на сімейні цінності.

Зокрема, писав на сторінках консервативного студентського видання Princeton Tory, яке сам видавав: «Виступаючи за державну підтримку традиційної сім’ї, повернення прийнятності покликання «домогосподарки», свободу від репресивного державного нагляду, моральну відповідальність і відродження релігійної віри, консерватори забезпечують робочий план вільного та процвітаючого майбутнього».

Водночас, попри заклики створювати та оберігати традиційні сім’ї, самого Гегсета складно назвати зразковим сім’янином: він одружений вже втретє – на виконавчому продюсері Fox Дженніфер Роше. Вона народила Гегсету доньку, коли той ще був одружений на своїй другій дружині – Саманті Дінгер, від якої має трьох дітей. У нинішньої дружини Гегсета також є троє дітей від першого шлюбу. Ще одна деталь з особистого життя Гегсета: згідно з ДНК-тестом, він має на 96,4% скандинавське походження.

Піт Гегсетс, його третя дружина Дженніфер Роше та їхні діти від різних шлюбів

Піт Гегсетс, його третя дружина Дженніфер Роше та їхні діти від різних шлюбів

Без п’яти хвилин міністр оборони консервативний на словах не тільки щодо сімейних цінностей. Він також жорстко виступав проти повної рівності жінок та чоловіків в армії: зокрема, категорично проти того, аби жінок допускали до бойових завдань – там, де чоловіки традиційно є більш здібними.

Серед інших неоднозначних висловлювань епатажного телеведучого – підтримка закликів Трампа бомбити іранські культурні об’єкти, якщо там може розміщуватися зброя, теорія про те, що штам «ковіду» Omicron вигадали демократи для використання у виборчій кампанії, а також критика сучасних університетів за захоплення студентів «радикальним екологізмом». На знак протесту проти політики університетів, які «отруюють розуми», Геґсет погрожував повернути свій диплом до Гарварда.  

Одного разу шоумен шокував своїх колег та телеглядачів зізнанням, що не мив руки вже протягом десяти років, бо не вірить в існування бактерій.

Якщо Гегсет стане міністром оборони, то він буде далеко не першим телеекспертом, який опинявся в адміністрації Трампа. Так, колишній посол США в ООН Джон Болтон до того, як під час першої каденції Трампа стати його радником з питань нацбезпеки, теж працював на Fox News.  Аналітик телеканалу CNBC Ларрі Кудлоу працювала на посаді головного економічного радника Трампа, а його улюблена журналістка колишня ведуча Fox & Friends Гезер Нойєрт була речницею Держдепартаменту, а згодом заступницею держсекретаря. Екскерівник Fox News Білл Шайн числився у Білому домі як помічник президента. У цій ситуації дивно те, що ще одна колишня суперзірка Fox News – прихильник теорій змов та симпатик Путіна Такер Карлсон – досі лишається без посади у Білому домі.

Чого чекати Україні

Але нас більше цікавить те, яким є ставлення ймовірного нового очільника Пентагону до України. Від цього високопосадовця, зокрема, буде залежати стабільність поставок зброї на фронт – звісно, якщо не виправдаються найгірші очікування і цей потік допомоги за нової адміністрації зовсім не обміліє. 

Як і низка інших членів нової президентської команди, Гегсет в різні часи казав про Україну двоякі та іноді протилежні речі. Очевидно, що вони видозмінювалися разом з зиґзаґами політичної лінії та риторики самого Трампа та поворотами виборчої кампанії.

З одного боку, Гегсет висловлювався про те, що США має «оснащувати та забезпечувати Україну всім необхідним», і критикував адміністрацію Байдена через надмірне зволікання в цьому питанні. Також Гегсет фактично повторював твердження українського президента Володимира Зеленського про те, що перемир’я потрібно Путіну не для сталого миру, а для того, аби мати «можливість перезарядитися».

З іншого боку, майже одразу після початку повномасштабного вторгнення, Гегсет заявив, що події в Україні «бліднуть у порівнянні зі злочинністю на моїх вулицях, з лібералізмом у моїй культурі, з інфляцією у моїх кишенях». В одному зі своїх виступів він сказав, що вторгнення Росії в Україну, навряд чи переросте у велику битву в Європі і схоже на війну Путіна «за принципом «віддай мені моє лайно» (під останнім малася на увазі Україна – «Главком»). «Я не хочу, щоб американське втручання глибоко проникло в Європу і змусило Путіна відчути, що він опинився на межі», – зауважував він.

Діставалося від Гегсета союзникам з НАТО за їхню безсилість і нерішучість, що цілком вкладається в логіку Трампа розподілити між альянсом більшу частину фінансового тягаря, який несуть Штати. 

«Чому Америка, європейський «екстрений номер» протягом минулого століття, повинна слухати самовдоволені й безсилі країни, які просять нас дотримуватися застарілих і односторонніх оборонних угод, яким вони більше не відповідають?», – писав Гегсет в одній зі своїх книг.

Якщо подальша політика команди Трампа щодо україно-російської війни досі незрозуміла, то явний антикитайський крен в ній помітний неозброєним оком. Геґсет, як і Рубіо, і Уолтц, не шкодує жорстких слів на адресу головного геополітичного суперника Штатів. Номінант на голову Пентагону попереджає, що США треба протистояти довгостроковим стратегічним цілям Китаю, який готує армію до війни.

Решето Сенату

Однозначно Гегсет, який не має жодного досвіду роботи на посаді такого рівня, принаймні на початку буде йти рівно по тій лінії, яку накреслить його керівник. Трамп дуже добре пам’ятає досвід своєї першої каденції, коли він відверто не спрацювався з попередніми міністрами оборони – спочатку з генералом Джеймсом Меттісом, а потім з Марком Еспером. Можливо, ті спогади і змусили його спробувати призначити на цю посаду людину-«чистий аркуш», віддану йому особисто.

Як зазначає CNN, Трампу імпонує ветеранський досвід Гегсета, сподобалися його мемуари про військову службу, а також новий президент вважає, що у того відповідна зовнішність для цієї посади. За даними медіа, кандидатура Гегсета спливла буквально у понеділок і більшість співробітників Міноборони, коли дізналися цю новину, м’яко кажучи, були збентежені.   

Так само не приховували свого здивування і сенатори, яким належить затверджувати кандидатури висуванців президента. У республіканців в Сенаті є більшість, і їм навряд чи б хотілося б починати роботу з «завертання» пропозицій новоспеченого президента. Але принаймні питання у сенаторів, особливо наближених до військового та збройного лобі до кандидата-«сюрпризу», неодмінно виникнуть. Варто згадати, що свого часу Трамп не вніс кандидатуру Гегсета на голову Департаменту у справах ветеранів, зокрема, і через побоювання, що вона не пройде Сенат. Щоправда, тоді і позиції у республіканців там були більш хиткими. Але і ставка не була настільки великою.

Павло Вуєць, «Главком»

Read Entire Article