П’ять львівських виставок, які варто відвідати у грудні

Серед численних виставкових проєктів у Львові ми хочемо нагадати про п’ять, які обов’язково варто відвідати. Розмаїття стилів, жанрів та мистецьких концепцій творить багатобарвну картину художнього життя міста. І, звісно, радимо не обмежуватись лише цими п’ятьма експозиціями.

«Театр абсурду» Олега Мінька

Центр інтелектуального мистецтва «Меркурій», до 5 січня, на головному фото

фото ЦІМ Муркурій

У межах виставкового проєкту «Театр абсурду» представлена творчість українського художника Олега Мінька. Уперше малярські задуми митця перевели у 3D-формат театральних декорацій.

У межах виставки «Театр абсурду» представили роботи останнього періоду творчості Олега Мінька з колекції ЦІММу, датовані 1997-2013 роками. Саме ця збірка репрезентує контроверсійність тогочасного світу, в якому людство одночасно творило прекрасне й переживало трагедії. Сучасні ж війни, екологічні катастрофи та інші глобальні виклики тільки підсилюють відчуття наростаючого абсурду.

Особливість виставки є те, що малярські задуми митця уперше перевели у 3D-формат театральних декорацій. Сучасні українські митці Олександр Коваль та Христина Савицька створили інтерактивні інсталяції, у яких твори Олега Мінька «ожили».

У межах виставки «Театр абсурду» запланована низка подій: дискусія, театральні читання та показ вистави за Семюелем Бекетом «Чекаючи на Ґодо» у Львівському академічному театрі ім. Леся Курбаса 21 грудня.

Виставка Володимира Богуславського «Малярство»

Галерея Shum, до 29 січня

фото галереї Shum

Виставка живопису Володимира Богуславського запрошує зануритися у спокійний, відсторонений світ львівського митця, де пейзажі та натюрморти оживають у лаконічних формах і неспішних композиціях. Твори Богуславського балансують між простотою і внутрішньою напругою, а геометричні та декоративні елементи надають роботам глибини, уникаючи жорстких формул. Його фігуративний стиль, на межі з абстракцією, відображає гармонію і тишу, що притаманні міському середовищу і природі. Митець досліджує міфологію міста та містичність його дахів, будинків і об’єктів, залишаючи глядача наодинці з чистотою існування, очищеною від щоденних турбот.

Виставка «РУЇНИ»

Муніципальний мистецький центр, до 1 січня 2025

фото Муніципального мистецького центру

Виставка Антона Худо (кураторка Стіна Лєек) «РУЇНИ» намагається відповісти на питання Хто ми? Чи ми важливі для історії, чи просто пилюка? Чи віднайдуть нас наступні покоління? Чи запамʼятають нас так, як ми попередні?.

Історія співпраці двох художників розпочалася влітку 2023 року, коли Антон перебував на мистецькій резиденції в центрі друку та паперового мистецтва TYPA в Тарту, Естонія. Там він також співпрацював із спільнотою альтернативного мистецтва Ajuokse. Стіна Лєек, директорка резиденції TYPA, координатора та засновниця Ajuokse, сприяла обом проєктам, тож вони з Антоном налагодили професійну співпрацю. Сьогодні ця співдія реалізується у виставці «РУЇНИ» в Муніципальному мистецькому центрі.

Антон Худо відомий насамперед своїм вуличним мистецтвом, виставка «РУЇНИ» розглядає більш особисту художню емоцію. Починаючи від деталізованих ілюстрацій кульковою ручкою до творів мистецтва, що експериментують із шаруванням і текстурою, Худо зберігає виразний візуальний стиль, який залишається впізнаваним на різних медіа.

Виставка містить серію ілюстрацій, розроблених під час його мистецької резиденції в центрі TYPA в Тарту, Естонія в 2023 році, створюючи творчий зв’язок між містами-побратимами – Тарту та Львовом.

Різдвяна виставка у «Зеленій канапі»

«Зелена канапа», до 5 січня 2025

фото галереї «Зелена канапа»

У галереї «Зелена канапа» відкрилась традиційна Різдвяна виставка. Цьогоріч у ній взяло участь 47 митців з України (у першій виставці, що відбулась у 2011 році митців було семеро).

На виставці є живопис, графіка, скульптура, кераміка, ляльки та багато іншого. Об’єднує їх тема та настрій. Твори продаються.

Виставка Vova Keno «І де я?»

«Дзиґа», до 17 грудня

фото Дзиґи

Виставка під назвою «І де я?» є запрошенням до вільної інтерпретації і саморефлексії, де важливий сам процес творчості, ніж його результат. У центрі експозиції – не готова картина, а чисте полотно, яке художник малюватиме протягом виставки, слідуючи лише імпульсу, без заздалегідь підготовленого ескізу.

Інші роботи експозиції відображають зміни у творчості та стилі автора, підкреслюючи, що мистецтво постійно трансформується, як і сам художник. Відсутність назв на картинах дає глядачам свободу для особистих інтерпретацій, дозволяючи кожному побачити у роботах щось своє.