Перемога Трампа відкрила можливість багатьом людям не ховатися

Перемога Трампа відкрила можливість багатьом людям не ховатися. Відкрити свої обійми десь ксенофобії, десь відвертому расизму, десь мізогінії (тільки справжній, а не пародійній). Ну кому що. Особливо, звісно, у європейців ісламофобія полізла, в США – до мігрантів з сусідніх країн.

Тут показово, звісно, розібрати як ця ксенофобія і істерія формується. Бо не вперше.

Наприклад, перша міграційна екзистенційна криза в США сталася коли в США масово поїхали ірландські біженці (внаслідок великого голоду). Ну бо, по-перше, це «срані католики», які служать Папі, а – по-друге – це якась селянщина. Релігійний фактор в США і зараз величезний, у 21 столітті, а що казати про 19?

Звісно, ірландців за людей особливо не рахували, тому займалися вони переважно невдячною і дешевою роботою. Тих, хто добирався до західної частини країни чекала конкуренція з китайцями, яких масово завозили як раб… робочу силу до Каліфорнії після її анексії і теж за людей не рахували. Ірландці у процесі конкуренції влаштовували конкурентам етнічні чистки.

Дискримінація за релігійною ознакою, статус людей третього сорту і оце все було символом перших 30-50 років перебування ірландців в США. Звісно, вони не лишалися у боргу: їх банди, побудовані як пародія на католицькі ордени – це, фактично, перша американська «мафія».

А ще ці католики, які оселилися переважно у Нью-Йорку і у Бостоні, дуже любили їздити до британської колонії – Канади. Вони брали з собою рушниці, вибухівку і гарний настрій. Щоб влаштувати британські погроми, з вбивствами військових і цивільних. Так, якщо ти соціально не облаштований, ти знайдеш кого в цьому звинуватити. Особливо коли до «головного ворога», який тебе батьківщини позбавив, можна легко дотягнутися.

Політично ірландців, які були релігійними паріями, підібрали демократи. Які після поразки рабовласників у Громадянській війні від республіканського уряду втратили основну базу підтримки у традиційного північного виборця. Вони почали захищати права пригнічених ірландців, які масово йшли на заводи молодої американської промислової революції. Саме так почався шлях Демократичної партії як захисника прав робітників і меншин. Тоді етноконфесійних.

Потім підтягнулися італійці (переважно з селянського півдня) і євреї (з таких саме архаїчної містечок Східної Європи). Вже вони опинилися у статусі людей третього сорту. На той час ірландці масово йшли не тільки на заводи і у банди, але й у поліцію. А італійці і євреї зайняли їх місце у соціального дна. З латиноамериканцями все те саме, але вже у 20 столітті. Масова міграція мексиканців в США повʼязана з Другою Світовою, бо робоча сила була критично потрібна.

Чому кожна хвиля мігрантів, яких сприймали виключно як людей третього сорту і виконавців найменш кваліфікованої праці, породжували етнічні банди і специфічні релігійно – політичні практики? Бо ніхто не займався інтеграцією, гетто виникали самі собою, а щоб спільнота більш-менш інтегрувалася у суспільство треба було витратити 30-50-70 років, коли вона нагенерує капітал і політичне представництво.

Що в Європі, що в США зараз найбільш показовими носіями логіки «я приїхав, але ніхто більше не має, бо вони дикуни» є вихідці з колишнього СРСР або з інших країн «східного блоку». Остання масова хвиля міграції, яка осіла в цих регіонах після завершення Холодної війни. Тому весело спостерігати за дописами «дяді Вані з Мюнхена» чи «сестри з Чикаго» з посилом «як ці мексиканці (араби) задовбали, корінним життя немає».

Те, що відбувається з міграцією в США і в Європі – закономірний процес. Тому що залучення мігрантів економічно необхідне, але при цьому що соціальні ліфти, що інтеграційні підходи не те щоб сильно еволюціонували за 200 років. Ще й з мультикультуралізмом вийшло не дуже (РАПТОВО). Зараз США і Європа випробують популістичні інструменти, які не спрацюють. Ну а потім вже буде щось адекватне. Бо, знову ж таки, історію не зупинити. Під неї можна тільки адаптуватися.