Перемога Трампа. Прагматичний прогноз для України

А тепер без соплів, прагматичний прогноз. Вітаючи сьогодні нового президента США, Зеленський написав, що підхід Трампа у світових справах – «світ через силу».

Що це означатиме для нас?

В цілому, озвучені НЕ Трампом «плани Трампа» по Україні, в умовах, що склалися, не так і погані: заморозка без визнання анексії територій; накачування України озброєннями, щоб Кремлю не захотілося більше нападати; припинення бойових дій лінії фронту. Це не «жахливий кінець» (може бути, наприклад, примус від відмови від своїх територій), і не «жах без кінця», який був суттю політики Байдена. Але!

• По-перше, – ці плани озвучував не особисто Трамп, а отже, він може посилити їх по відношенню до України.
• По-друге, примушують силою завжди (!) тих, хто слабший. Тиснуть на тих, на кого можна натиснути. Не важливо, при цьому, чи ти жертва, чи агресор. Змусити до чогось Україну Трампу простіше, ніж змусити Росію. Ми це вже проходили на Мінських переговорах. Тому тиснуть будуть 100%.

Наша проблема в тому, що сценарій заморозки аля-Трамп прямо зараз – рівносильний поразці для Путіна, який не отримав контролю над Донецькою областю і не витіснив нас із Курської.

Заморозка «з урахуванням реалій на землі» стане вигідною для Кремля лише після вирішення цих завдань. Тому Путін усіляко відтягуватиме важливе для Трампа двостороннє припинення вогню до встановлення контролю за всіма територіями, записаними у конституції РФ як російські. І одночасно, як умова згоди на реалізацію плану Трампа, вимагатиме виведення наших військ із Курщини та Донецької області.
Відповідно Трамп шантажуватиме Київ припиненням оборонної та фінансової допомоги, щоб створити Путіну потрібні йому «реалії на землі» для зупинки війни.

У таких умовах наше завдання:

• по-перше, намагатися зберегти невигідні для Кремля «реалії на землі», тобто не віддавати Донбас та Курщину;
• по-друге, взяти ініціативу до рук і прискорити неминуче – початок дипломатичного процесу (не обов'язково безпосередньо з РФ) про двостороннє припинення вогню.

Для цього обов'язково, щоб не потрапити знову в тотальну залежність від вже недружнього нам Білого дому, потрібно використовувати мирні ініціативи Китаю та Бразилії.

Китай та Глобальний південь потрібно зробити нашими союзниками. Особливо зараз, коли обрання Трампа стає викликом для Пекіна. Найкращого моменту не буде!

Балансування між США та КНР – двома геополітичними центрами (один з яких має серйозний вплив на Москву) дозволить Києву і виграти час, та ефективніше відстоювати свої інтереси у діалозі з обома.

Ще раз – силою «примушувати до світу» будуть не агресора, а того, хто слабший. Для Трампа важлива не Україна і справедливість, а сам факт того, щоб просто перестали стріляти. Нам недостатньо власної ваги для розмови ні з Вашингтоном, ні з Москвою. Тому його треба посилювати дипломатичною грою, схиляючи на наш бік інших геополітичних гравців. Реальність змінилася, разом із нею треба міняти і нашу зовнішню політику.

Карта президентських виборів у США