Про перемогу Трампа і досвід південних корейців

Зараз багато хто шокований. Але я спокійно сприймаю перемогу Трампа. Як і будь-яку обʼєктивну реальність. Наведу приклад.

У 1953 році влада США оголосила південним корейцям, що все – підписуйте з майбутнім КНДР перемирʼя. Мирної угоди у них немає досі, до речі. У Сеулі тоді стався траур. Що далі?

Республіка Корея втрачала половину територій. Офіційно. Пхеньян ставав столицею мордору, подальше існування якого здавалося найбільшою несправедливістю у світі. Але Південна Корея була змушена це прийняти. Бо не мала на той момент потужної армії та військової промисловості. І повністю залежала від партнерів.

І до речі. У Кореї тоді теж була жахлива корупція. І південнокорейська влада так само як і північна мала диктаторські замашки. Але з часом все змінилося.

Минуло багато років і корейці усвідомили, що у вже далекому 53-му вони отримали головне – повноцінну державність. Та квиток у майбутнє. Яким ще треба було скористатися. І вони це зробили.

Сучасне покоління корейців півдня проти повернення північних територій. Така соціологія. Бо, на їх переконання, корейці-комуністи мають протилежні цінності і вони не хочуть разом з ними жити.

На запитання, що важливіше – земля чи люди – у корейців відповідь швидка – люди. На офіційному рівні Сеул не збирається відмовлятися від претензій на окуповані території. Прийде час і вони їх повернуть. Ось побачите. Переможе успішна модель. Династія Кімів паде.

У нас ситуація трохи інша. Україні як мінімум ще треба стати успішною:) І Росія це не КНДР. Але ж і за КНДРом тоді стояв Китай та СРСР. Всі конфлікти різні і чимось схожі. Фінам теж було дуже боляче втрачати Карелію.

Але фантомні болі пройшли, а Фінляндія стала мега успішною. Пройти через біль втрати територій зовсім не означає автоматично стати успішними у подальшому. Протилежних прикладів ще більше.

Просто треба підготуватися до можливих серйозних змін, дорослої розмови у суспільстві та зрозуміти, що нам ніхто нічого не винен у дійсності. І що як і корейці маємо розраховувати лише на себе. Хто б не переміг за океаном.