Психічне здоров’я, плани на еміграцію та самореалізація: які настрої у молоді Львова

У 2025 році Львів стане Молодіжною столицею Європи. Готуючись до цієї події, місто напрацьовує стратегію молоді Львова. Для цього агенція Fama провела соціологічне дослідження, щоб з’ясувати цінності молодих львів’ян віком 14-35 років, їхню зайнятість, міграційні настрої та основні проблеми. Про результати опитування повідомила ЛМР.

Що найбільше турбує молодь: безпека та благоустрій громади. Війна стала ключовим фактором, що вплинув на добробут: 86% опитаних відчули на собі негативні наслідки повномасштабного вторгнення.

«Більше половини опитаної молоді зізналися, що за час повномасштабного вторгнення вони відчули зменшення та/чи втратили дохід. Половина відповіли, що через воєнні дії їхні рідні чи друзі отримали травми», – розповідають соціологи.

Тривожною статистикою дослідження стало те, що практично половина молодих мешканців Львова відчуває потребу у психологічній підтримці.

«Неочевидним та бентежним для нас стало те, що лише третина молоді задоволена своїм ментальним здоров’ям. Кожен другий мешканець віком від 14 до 35 років відчуває потребу у роботі з психологом чи психотерапевтом. Ми віримо, що ці та інші знахідки будуть цінними для колег у напрацюванні стратегії молоді Львова й разом сприятимуть покращенню умов для розвитку нашої молоді», – зазначила засновниця дослідницької агенції Fama Марʼяна Малачівська-Данчак.

Попри складнощі, пов’язані з війною, понад половина молодих людей Львівської громади – 56% не планують емігрувати. Ті, хто має іншу думку, мотивують своє рішення безпековою ситуацією та можливостями для самореалізації.

Здебільшого молодь вільно почувається у громаді. Вона високо оцінює умови для самовираження через зовнішній вигляд, національної ідентичності та вибору віросповідання.

Понад 90% молодих мешканців Львівської громади головними цінностями вважають:

• заробіток,
• сім’ю,
• вільний час,
• друзів,
• саморозвиток,
• роботу.

71% молоді мають роботу або власну справу, однак невдоволені заробітком і кар’єрними перспективами, що впливає на рівень щастя. Попри це абсолютна більшість молоді з Львівської громади за останній рік долучалась до благодійних або волонтерських ініціатив. Найчастіше – у формі грошової або матеріальної пожертви.

Молоді львів’яни мають низьку довіру до соціальних інституцій. Найбільше молодь довіряє Збройним силам України, волонтерським та громадським організаціям. Найбільшу недовіру висловлює щодо Верховної Ради України – більше половини опитаних (60%), Церкви – 36%, президента – 32%, міської влади – 29%.

Загалом 75% молоді ідентифікує себе європейцями, що відображається у вищому рівні довіри до окремих соціально-політичних інституцій та очікуваннях від євроінтеграції.

Результати цього дослідження використають при розробці стратегії молоді Львова для розширення можливостей та участі у житті громади. З усіма результатами соцопитування можна ознайомитися тут.