Сполучені Штати будували та управляли Панамським каналом протягом десятиліть. Але у 1977 році були підписані дві угоди, які забезпечили поступове передання каналу під контроль Панами
фото з відкритих джерел
Очільник Панами висловив готовність до діалогу щодо усунення занепокоєння США з приводу китайського впливу в регіоні
Під час дипломатичної зустрічі з американським держсекретарем Марко Рубіо президент Панами Рауль Муліно оголосив про рішення не поновлювати меморандум про співпрацю з китайською ініціативою «Один пояс, один шлях». Про це інформує CNN.
Це рішення було прийнято після того, як у неділю президент Дональд Трамп повторив свою обіцянку «повернути» Панамський канал, попередивши про «потужні» дії США в ескалації дипломатичної суперечки з центральноамериканською країною щодо присутності Китаю навколо життєво важливої водної артерії.
«Китай керує Панамським каналом, який не був відданий Китаю, який був відданий Панамі нерозумно, але вони порушили угоду, і ми збираємося забрати його назад, або станеться щось дуже потужне», – заявив Трамп.
Муліно запевнив, що суверенітет Панами над Панамським каналом є незаперечним, проте він висловив готовність до діалогу щодо усунення занепокоєння США з приводу китайського впливу в регіоні.
За словами президента Панами, уряд не поновлюватиме меморандум про взаєморозуміння 2017 року про приєднання до китайської ініціативи розвитку за кордоном, відомої як «Один пояс, один шлях». Крім того, він припустив, що угода з Пекіном може бути розірвана раніше, ніж планувалося.
Як відомо, «Один пояс, один шлях» або «Пояс і шлях» – глобальна стратегія розвитку інфраструктури, прийнята урядом КНР у 2013 році для інвестування майже у 70 країн та міжнародних організацій.
Панамський канал – це штучний водний шлях, що з’єднує Атлантичний та Тихий океани. Його довжина становить близько 80 км, і він є одним із найважливіших морських торговельних маршрутів у світі. Щороку через канал проходить близько 14 тисяч суден, які перевозять понад 300 млн тонн вантажів.
У 1903 році США уклали угоду з Колумбією, до складу якої входила Панама, про будівництво каналу. Коли Колумбія не ратифікувала угоду, США підтримали панамський рух за незалежність. Панама проголосила незалежність за підтримки США.
Новий уряд Панами уклав з США договір Хея-Бюно-Варілли, який надав Сполученим Штатам права на контроль і будівництво каналу в зоні шириною 16 км. У 1904 році США почали будівництво каналу, значно модернізувавши технічний підхід. Проєкт був завершений у 1914 році, і США отримали контроль над каналом.
Натомість панамці були невдоволені тим, що стратегічно важливий канал контролюється США. Починаючи з середини XX століття, вони вимагали перегляду угоди. У 1977 році президент США Джиммі Картер і президент Панами Омар Торріхос підписали договір, який передбачав передачу каналу під повний контроль Панами.
1 січня 2000 року Панамський канал офіційно перейшов під повний суверенітет Панами. Наразі його контролює Панамська адміністрація каналу, і він залишається важливим джерелом доходів для країни.
Так, раніше, Державний секретар США Марко Рубіо під час зустрічі з президентом Панами Хосе Раулем Муліно висунув ультиматум щодо зменшення впливу Китаю в зоні Панамського каналу, попередивши про можливі заходи у разі відсутності негайних змін.
Також звинувачення обраного президента США Дональда Трампа на адресу Панами у тому, що вона стягує з Вашингтона надто високі тарифи за використання каналу, не обґрунтовані і можуть спричинити серйозні наслідки. Про це йдеться у статті газети The Wall Street Journal. Журналісти наголосили, що кожне судно платить за тією самою ставкою залежно від тоннажу та типу, а не від приналежності до певної країни.
Як відомо, уряд Панами направив лист до Організації Об’єднаних Націй (ООН), в якому висловив занепокоєння через заяви президента США Дональда Трампа щодо повернення контролю над Панамським каналом.