Сьогодні у Рожищі попрощалися з воїном Василем Мартинюком.
Про це повідомили в громаді.
Серце воїна зупинилося у селищі Малокатеринівка Запорізької області 11 листопада 2024 року.
До повномасштабного вторгнення у житті Василя Мартинюка вже була одна війна. Війна з небезпекою мирного атому після вибуху на Чорнобильській АЕС.
Ця боротьба з роками принесла Василю Мартинюку не одну хворобу, але він ніколи нікому не жалівся.
Як справжній чоловік він не міг стояти осторонь подій російсько-української війни. Пішов у військо добровольцем і служив кухарем їдальні взводу матеріального забезпечення.
Як зазначив Рожищенський міський голова Вячеслав Поліщук, Василь хотів бути корисним, пішов у військо добровольцем і робив те, що міг робити, аби наблизити Перемогу.
Це позиція та приклад справжнього чоловіка.
Біля пам’ятного знака Борцям за волю та незалежність України, на символічному місці вшанування українських патріотів, відбулася панахида. Попрощатися з захисником України Василем Мартинюком прийшло чимало людей, адже в Рожищі його знали як людину з активною життєвою позицією, небайдужу до того, що відбувається довкола.
Після прощання у центрі міста під звуки військового оркестру траурна процесія вирушила до храму Архістратига Михаїла, де відбулося відспівування Героя.
І востаннє рідними вулицями домовину з тілом воїна провадили до місця останнього спочинку.
Поховали солдата Василя Володимировича Мартинюка з усіма військовими почестями на Алеї Слави міського кладовища.
Національний стяг, яким була вкрита домовина, військові передали доньці та синові Василя Мартинюка, як символ вільної та мирної України, за яку боровся їхній батько.
Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним Захисника. Вічна пам’ять та незгасна слава Герою!
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу