Реставратори показали відновлений унікальний стінопис дерев’яної церкви на Львівщині

У селі Ісаї на Львівщині відновили цінний стінопис дерев’яної церкви. Сам храм збудований у 1663 році, однак його розписи датуються початком XIX ст. Реставратори відновили живопис бабинця і нави. Відновлення вівтарної частини закінчать наступного року. Про підсумки роботи розповіли на брифінгу 12 листопада.

Відновлення дерев’яної церкви святого Михайла в селі Ісаї Турківської громади триває вже кілька років. Спершу відреставрували саму конструкцію храму, замінили прогнилі бруси та інші дерев’яні елементи. А після цього приступили до відновлення стінопису 1801 року.

Художник-реставратор Олег Рішняк

Керівник реставраційної команди Олег Рішняк наголошує на унікальності цих розписів: у деяких дерев’яних церквах збереглися давніші розписи (наприклад, у Потеличі і Дрогобичі). Однак авторські стінописи XIX ст. в такому об’ємі більше ніде не вціліли. В інших церквах вони вже переважно всі перемальовані або знищені. Цікаво, що відомий будівничий церкви – Ілля Пантелеймон та автори ікон іконостасу кінця XIX ст. – художники Іван і Василь Чайки.

Одна з найбільших і найцікавіших композицій «Страшний суд» до і після реставрації

«Родзинкою цього храму є розписаний портал із зображенням архистратига Михаїла, апостолів Петра і Павла на одвірках і вигравіруваний напис 1801 рік, коли відбувся масштабний ремонт церкви. Тоді ж і з’явилися розписи, які ми нині реставруємо», – зазначив Олег Рішняк.

Композиції «Святі апостоли Петро і Павло» та «Св. Юрій Змієборець» після реставрації

Храм довго був без реставрації, а коли поруч збудували нову муровану церкву – стінопис старої замокав, відшаровувався і нищився. Живопис був дуже пошкоджений і забруднений кіптявою, заражений шкідниками і грибком. Після розчисток реставратори отримали первісний авторський шар. Суть реставрації полягає у збереженні існуючих розписів: великі втрати не доповнюють новими.

Фрагменти композиції «Притча про бідного Лазаря» до і після реставрації

Під час робіт фахівці натрапили на цікаві знахідки. «Ми знайшли намальоване на полотні зображення Святого Духа. Коли ми його демонтували, зворотня сторона була заклеєна папером, а під ним був фрагмент іншої, набагато давнішої ікони», – розповідає Олег Рішняк.

Знайдена давніша ікона

А ще до церкви навідався нащадок емігрантів з Ісай, громадянин США Джонні Галишин, який приніс лист, датований 1928 роком, надісланий в Америку з цього села. У ньому отець Івана Криса просить колишнього диякона Теодора Галишина, який емігрував у США, допомогти зібрати кошти на нову церкву – 13600 доларів.

Сторічний лист до діаспори

Церква святого Михаїла збереглася в настільки автентичному стані, що там є навіть оригінальні замки з ключами, керамічні підхрестові яблука – декоративні елементи з маківок храму, зразки народної поліхромної скульптури і малярства – монументальні полотна 2 х 3 м. Дві ікони XV ст. з церкви зберігаються в Нацмузеї у Львові. Там же експонують і відреставровані церковні хоругви XVIII ст. Біля церкви стоїть труна-кенотаф (порожня) – за легендами, там запечатали одну з епідемії (чуму чи холеру), яка морила мешканців в кінці XIX ст.

А ще реставратори виявили у конструкціях церкви місця влучання шрапнелі в період Першої світової, коли селом проходив фронт. Це теж свого роду пам’ятка – історичних подій.

Церква в Ісаях є цілим комплексом, який налічує дерев’яну церкву і дзвіницю, а також новий мурований модерністичний храм 1930-х років.

На роботи з відновлення дерев’яної церкви в Ісаях загалом виділили 6 млн грн. Торік – 900 тис. грн, цього року – 3 млн грн. Наступного року продовжать реставрацію вівтарної частини. Автентичний стінопис святилища збережений фрагментарно. Згодом його перемалювали олійними фарбами, їх реставратори будуть знімати. На закінчення реставраційних робіт треба близько 2 млн грн.

Вівтарна частина, яку відновлять наступного року

Директорка департаменту архітектури та містобудування ЛОВА Олена Василько нагадала, що на Львівщині, крім церкви в Ісаях, реставрують ще дві дерев’яні церви, які є пам’ятками національного значення, – у с. Кліцько та Кугаєві.

Фото ЛОВА та з презентації Олега Рішняка