Фото: Медіацентр Україна
Міжнародний тиск і публічність необхідні для визволення українських журналістів із російського полону.
Про це розповіла заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук на пресконференції Інституту масової інформації “Чи покарають Росію за злочини проти свободи слова в Україні?” 4 листопада у Медіацентрі Україна у Києві.
Кравчук додала, що резолюції міжнародних організацій, як-от ПАРЄ є важливими для тиску на Росію.
“Резолюція ПАРЄ чи інших організацій автоматично звільняють будь-кого з полону? Звісно, ні. Але це елемент тиску, елемент публічності, і ми бачимо, що навіть родинам полонених, зокрема родинам журналістів, важливо, щоб про ці прізвища говорили на трибунах, в Європейському парламенті, ПАРЄ, ОБСЄ”, — розповіла Євгенія Кравчук.
Євгенія Кравчук на пресконференції Інституту масової інформації. Фото: Медіацентр Україна
Ще один елемент тиску — це санкції на тих осіб, які причетні до викрадення журналістів та їх утримання в полоні, каже народна депутатка.
“Що дає публічність? Це той самий тиск на Міжнародний комітет Червоного Хреста. Бо саме МКЧХ має мандат доступу до полонених, але вони дуже часто ведуть себе, м’яко кажучи, нерішуче, бо вони переживають, що Росія закриє доступ навіть до тієї невеликої кількості тюрем, до яких вони мають доступ”, — зауважила Кравчук.
Євгенія Кравчук підкреслила, що ситуація на тимчасово окупованих територіях є гіршою, ніж на території Росії. Вона наголосила, що на ТОТ немає жодних інструментів контролю, тому люди зникають безвісти, а кількість полонених може виявитися набагато більшою, ніж відомо зараз.
“Якщо порівнювати територію Росії і тимчасово окуповані території, то ТОТ — це чорна діра. Бо в Росії й адвокати якісь намагаються пройти, і той самий Червоний Хрест, а на окупованих територіях просто зникають люди. Ми ще будемо дуже довго збільшувати, на жаль, цифри полонених на ТОТ, бо просто немає доступу до цієї інформації”, — розповіла Кравчук.
Також Євгенія Кравчук додала, що ПАРЄ працює над окремою резолюцією щодо полонених журналістів і над тим, що можна зробити для того, щоб їх звільнити.
Як повідомляв Інститут масової інформації, щонайменше 112 українських та іноземних журналістів побували у полоні чи стали заручниками проросійських сил та росіян із початку російсько-української війни 2014 року. 30 медійників Росія утримує досі.
Крім того, директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк закликала посилювати розголос щодо медійників, яких полонила Росія.
Також голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин заявив, що Росія цілеспрямовано атакує журналістів в Україні, щоб залякати їх і примусити не показувати світові російські злочини.
Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року.
ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).
English (US)