Повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває майже три роки, а загалом наша держава відбивається від нав’язливого сусіда ще з 2014-го. За увесь цей час відбулося чимало боїв, де Україна, захищаючи незалежність, втрачала найдорожче – життя своїх громадян. Відчайдушну боротьбу з ворогом документують музеї, збираючи артефакти, що колись нагадуватимуть про криваві події сьогодення.
У речах, знайдених на полі бою або тих, які створили українці, криється своя історія. Сьогодні такі зібрав Волинський краєзнавчий музей. У матеріалі йдеться про експонати, що не лише мають історичну цінність, а й розповідають про особливу людину чи певну подію десятирічної російсько-української війни.
Екскурсію журналістам Волинських Новин провів завідувач відділу історії, автор книг і краєзнавець Богдан Зек. Із ним крокуємо коридорами в зали, де можна розгледіти доленосну для України епоху. Поспілкувавшись, представляємо підбірку.
Кепка Героя України із бою проти танка
Вступив у бій із російським танком, підбив його з гранатомета, а сам отримав поранення – таким видався один із днів перебування під Авдіївкою у 2017 році для уродженця селища Заболоття Ковельського району Василя Тарасюка. Хлопець закінчив військовий ліцей у Луцьку та Національну академію сухопутних військ, а відразу після навчання став на захист України в лавах 72-ї ОМБр.
«Це знакова постать із покоління молодих офіцерів, яких народила ця війна. Військовий із позивним Тайфун відзначився під час запеклих боїв за Авдіївку, коли утримував цю територію у статусі командира роти. Є багато прикладів, коли Василь Тарасюк виявив хоробрість, але найбільш знаковою стала дуель із танком», – розповів Богдан Зек.
Російська бронетехніка виїхала на одну з позицій в промисловій зоні. У тій місцевості знищити її було важко, бо тоді ще не було сучасного озброєння на кшталт «Джавелінів» чи NLAW. Танк обстрілював підрозділ, тому волинський командир мав на меті його ліквідувати.
Попросивши добровольця споряджати радянський СПГ-9, він вибіг і зробив перший постріл. Після цього вороги в танку виявили розташування військового й завдали удару у відповідь. Вибух ліг біля волинянина, але той вистрелив ще раз, таки підбивши ворожу техніку. Нашого воїна з пораненнями госпіталізували. А за кілька днів побратими знайшли на місці бою кепку й передали своєму командиру.
Згодом тоді ще 23-річному воїнові надали звання Героя України. Після початку повномасштабного вторгнення, незважаючи на отриману групу інвалідності, Василь Тарасюк знову долучився до Збройних сих і несе службу до сьогодні.
Читати ще: Шматки російських ракет, БТР, форма Залужного: залишки війни у Луцьку. Фоторепортаж
Рукавиця росіянина, на якого обміняли Савченко
Про українську льотчицю Надію Савченко у 2014-2016 роках масово писали вітчизняні та світові медіа. Військова потрапила в полон, а суд РФ призначив їй 22-річне ув’язнення, звинувативши в причетності до загибелі російських журналістів на Донбасі.
Після майже двох років перебування в Росії жінку таки обміняли на спецпризначенців Олександра Александрова та Євгенія Єрофєєва. Але рукавиця з однострою останнього опинилася в луцькому музеї. Її, за словами завідувача відділу історії, передали волиняни, які були у зоні бойових дії. Самого ж чоловіка пораненим узяли в полон бійці батальйону «Айдар» поблизу міста Щастя у травні 2015-го.
Зараз про власника рукавиці на просторах мережі інформації небагато. У 2019 році український журналіст Андрій Цаплієнко повідомляв, що його зарізали біля під’їзду на батьківщині. Тому, найімовірніше, він доєднався до лав «хороших росіян». А Савченко натомість на кілька років подалася в депутатство, однак у цій ролі не всі її сприйняли позитивно.
Картина воїна, присвячена загиблим побратимам
Автор картини з ангелами – Андрій Квач, боєць роти поліції особливого призначення «Світязь». До служби чоловік працював директором школи, навчав дітей іноземних мов. У 2014 році волинянин долучився до оборони держави, через свою діяльність отримавши позивний Дєрік.
Того ж року УМВС Волині оголосило про створення роти особливого призначення «Світязь». У її складі Андрій Квач брав участь в операції зі звільнення Іловайська. Одним з укріплених місць для наших захисників стала міська школа №14: там приймали поранених. Світлини тодішніх подій, до речі, теж є в експозиції.
Під час боїв за місто у 2014-му, на жаль, віддали життя семеро військових роти. Пам’ятаючи подвиги побратимів зі «Світязю», Дєрік на терапевтичному занятті присвятив їм картину. Символи на ній ілюструють важкі бої: вище зображено сімох ангелів з українськими прапорами, нижче – пекло. Сьогодні ексучитель продовжує служити у війську.
Вбрання військового капелана
Ще 2016 роком датовано створення громадської організації «Військові капелани Волині». Серед її засновників – отці Михайло Бучак і Олександр Вронський. Священнослужителі їздили на схід України, возячи бійцям речі та продукти харчування. Водночас вони виконували духовну місію.
«Є відео, на якому отець Михайло Бучак напередодні Великодня причащає бійців батальйону «Айдар». Враховуючи фронтові умови, дехто йшов до причастя в капцях і футболках. На жаль, за кілька днів деякі з них загинули», – пригадав Богдан Зек.
На війні роль капелана можна порівняти з психологом, бо ж часто воїни діляться з ними переживаннями. Зі слів краєзнавця, тривалий період точилися дискусії про те, чи потрібні капелани в Збройних силах. Остаточно вони завершилися, лише коли в Україні ухвалили закон «Про військове капеланство».
Нині чимало священників прийняли на офіційну службу у військо, зокрема отця Олександра Вронського. А як відзнаку про діяльність капеланів його вбрання представлено на виставці. У збережених підряснику, скуфії та куртці чоловік неодноразово служив для військових ще із часів АТО.
Уламки перших ракет, що вразили Луцьк
На мить повертаємося у 24 лютого 2022 року. Перший день війни лучани, як і жителі кількох інших міст, зустріли під звуки вибухів. Тоді росіяни обстріляли місцевий аеродром. Далі, пам’ятається, була невідомість, масові черги біля банкоматів, порожні полиці магазинів...
Упродовж року жителі міста ще переймалися наступом із території Білорусі, дискутуючи, буде він чи ні. Згодом Держприкордонслужба запевняла, що ймовірність зовнішньої загрози для Волині не є високою. Станом на зараз Луцьк – тиловий населений пункт, що намагається працювати задля розвитку економіки.
На згадку про початок російського вторгнення в музеї зберігають уламки повітряних загроз. Це частинки перших ракет, що колись пошкодили інфраструктуру міста. Поряд – уламок підвісного бака від літака СУ-24.
Форма рятувальника, у якій гасили луцьку нафтобазу
Увечері 27 березня 2022-го обласний центр Волині зазнав чергової російської атаки. Ворог випустив крилату ракету з території Білорусі, пошкодивши резервуар із нафтопродуктами. Волинські надзвичайники мали справу з легкозаймистими речовинами, що довго й масово горять, тому всю наступну ніч невпинно гасили займання. А чорна хмара ще два дні стояла над територією 40-го кварталу й селом Липини.
«Коли ми розповідаємо про російсько-українську війну, то часто згадуємо про передній край оборони – наших військових. Але війна – це виклик для всіх служб, зокрема і для пожежників. Нерідко траплялося, що вони гинули: або внаслідок гасіння, або після другого удару по тому самому місцю», – акцентував історик.
Аби відзначити працю фахівців ДСНС, до краєзнавчого музею передали форму, в якій вони ліквідовували наслідки березневої атаки.
Пляшка кацапського пива
У центрі виставкового залу розміщено трофейні речі окупантів, що їх знайшли українські захисники після деокупації Київщини та Житомирщини. Дрантя нагадує, як поспіхом відступала армія РФ зі згаданих територій. Насип купи одягу та харчів чимось схожий на типовий російський бліндаж. Світлини таких ширилися в мережі у 2022 році. Ще бачимо притаманну росіянам шапку-вушанку, їхні бронежилети й залишки зброї.
Українські захисники знаходили на позиціях рашистів навіть пропагандистські газети та алкоголь. Зокрема привертає увагу пляшка світлого «Калинівського». Її та інші речі в Луцьк передали бійці знаної Третьої штурмової бригади. У межах акції із фіксації війни штурмовики відправляли затрофеєні речі в різні музеї держави, щоби ближче показувати людям реалії.
За словами завідувача відділу історії, виставка – своєрідний символ мародерства, на що вказують пральна машина з килимком, які ткож є частиною експозиції.
«Відвідувачі добре пам’ятають перші місяці повномасштабного вторгнення. У нас закарбувалося, що росіяни крали практично все: жіночу білизну, унітази, телефони, електрочайники без підставки. Тому такий комплекс закриває нашу експозицію», – роз’яснив Богдан Зек.
***
Волинський краєзнавчий музей зберігає ще багато речей часів російсько-української війни з унікальною історією, що варто побачити на власні очі. А загалом кількість експонатів тут перевищує сотню тисяч. Крізь них передається становлення українського народу. Нині найактивнішими відвідувачами є діти та студенти, однак більш зрілі особи подекуди теж знаходять час на екскурсію.
Читати ще: У Луцьку зберігається макет Маріупольського драмтеатру. Фото
Працівники переконані: після 24 лютого 2022 року музеї набули великої значущості, бо ж люди стали більше цінувати свою історію.
Дмитро КЛИМЧУК
Фото Олександра ДУРМАНЕНКА
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
English (US)