Сьогодні відбулося засідання постійної комісії Волиньради з питань екології, раціонального використання природних ресурсів. У порядку денному – надання у користування мисливських угідь дванадцятьом місцевим організаціям УТМР.
Про це повідомили у Волинській обласній раді.
Спілка любителів полювання та риболовлі в області налічує майже сім тисяч членів, третина з яких сьогодні у війську, чимало в лавах товариства і ветеранів та учасників бойових дій. Терміни користування мисливськими угіддями в них закінчилися у 2022 році, й угіддя перейшли до Державного мисливського резерву. Через воєнний стан і заборону полювання досі питання поновлення не розглядали.
Участь у роботі профільної комісії взяли заступник голови Григорій Пустовіт, депутати Волиньради, представники Держекоінспекції, Північно-Західного міжрегіонального управління лісового і мисливського господарства, голови обласної та міськрайонних організацій Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР). За роботою екологічної комісії спостерігали і майбутні лісоводи – студенти факультету аграрних технологій та екології ЛНТУ.
«Останнім часом поширюється інформація, що понад 800 тис. га мисливських угідь не мають господаря. Є певні закиди і до обласної ради, що через ненадання мисливських угідь нікому охороняти, підгодовувати диких тварин і регулювати їх чисельність. Досі це робили організації УТМР. Бо на утримання мисливських угідь, які відійшли до державного мисливського резерву, коштів держбюджету не передбачено.
Сьогодні запропоновано надати товариствам мисливців і рибалок в користування мисливські угіддя загальною площею 442 тис. га, з них лише 23% лісових площ, решту 77% займають польові та водно-болотні угіддя. Таким чином, на значних територіях з’явиться конкретний господар, який буде вести мисливське господарство, опікуватися охороною і регулюванням чисельності мисливських тварин», – обґрунтував повернення до питання надання у користування мисливських угідь голова екологічної комісії Юрій Ройко.
Ще одна обставина на користь такого рішення – це погіршення в області епізоотичної ситуації, зокрема стрімке поширення африканської чуми свиней, а також сказу серед лисиць, популяція яких через заборону полювання суттєво зросла.
«Саме єгерська служба УТМР на ввірених угіддях має у встановлених вогнищах сказу здійснювати контроль за чисельністю шляхом відстрілу відповідно до законодавства про ветеринарну медицину. Але контроль за популяцією лисиці – це не тільки відстріл, а й проведення Держпродслужбою у співпраці з мисливськими колективами пероральної імунізації диких тварин через розповсюдження принад з вакциною. Таким чином, користувачі мисливських угідь в умовах воєнного стану мають зосередитися на здійсненні біотехнічних заходів та охороні мисливських угідь», – підсумував Юрій Ройко, звертаючись до голів міськрайонних організацій мисливців і рибалок.
Тож на підставі поданих документів та за результатами обговорення члени екологічної комісії ухвалили проєкт рішення про надання в користуванням терміном на 15 років (закон передбачає не менше від зазначеного періоду) мисливських угідь для 12 обласної та міськрайонних організацій мисливців і рибалок, а також рекомендували підтримати це рішення депутатам обласної ради.
Профільна комісія планує у найближчій перспективі присвятити окреме засідання розгляду бізнес-планів місцевих організацій УТМР з ведення мисливських господарств на виділених площах.
Під час засідання депутати порушили питання відновлення у волинських лісах полювання відповідно до рішення ради оборони області. Зокрема депутат Анатолій Вітів цікавився доцільністю та обґрунтованістю такого рішення під час дії воєнного стану. Проте одностайності у цьому питанні депутати не досягли, тож вирішили дискусію перенести до сесійної зали.
За пропозицією депутатки Людмили Кирди екологічна комісія додатковим питанням порядку денного ухвалила рішення звернутися до Президента України з клопотанням не підписувати так званий дров’яний закон.
«Наприклад, на Маневиччині, яка не газифікована, 80% населення використовують дрова для опалення осель. Цей закон створить для простих людей великі проблеми, але невідомо, чи вплине на незаконні рубки», – зауважила Людмила Кирда.
Її підтримав і депутат Олександр Пирожик, який доєднався в онлайн-режимі до роботи комісії із зони бойових дій: «Закон виписаний недолуго, тому і викликав значний суспільний резонанс».
Тож відповідне звернення щодо опротестування згаданого законопроєкту депутати підготують на найближчу сесію Волиньради.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу