Точки опори

Перший міжнародний форум агломерацій «Співпраця громад задля сталого розвитку України» завершено. Позаду – два дні роботи, десятки цікавих виступів, узагальнень і нових можливостей. Зараз в асоціації «Львівська агломерація» осмислюють усе напрацьоване, аби об’єднати отриманий досвід в один кейс. Адже в об’єднання – почесна місія торувати одними із перших шлях до напрацювання чітких механізмів утворення та роботи метрополій в Україні.

Задля цього представники громад-членів Асоціації, представники громад інших потенційних агломерацій України, іноземних агломерацій, депутати Верховної Ради України, представники Кабінету міністрів, місцевих асоціацій, Львівської ОВА, міжнародні експерти, представники громадянського суспільства, науковці два дні обговорювали якісні проєкти рішень для майбутнього розвитку, підвищення рівня співпраці та засвоєння європейського досвіду. Конкретні приклади співпраці громад в українських і європейських агломераціях, розвиток економічного потенціалу агломерацій, розбудова індустріальних парків і залученню інвестицій, виклики, пов’язані із вирішенням спільних інфраструктурних проблем, перспективи законодавчого врегулювання функціонування агломерацій і державної підтримки їхнього розвитку – ось широке коло агломераційних тем.

Львівська агломерація як майданчик для напрацювання рішень має за ключові елементи стратегії згуртованість та стійкість, якість життя людей та конкурентоздатність. Торік офіційно створили асоціацію «Львівська агломерація», в яку наразі увійшли десять громад. Вона стала другою в Україні та першою, яка за підтримки Ради Європи розробила стратегію розвитку. Амбіції великі – ця агломерація хоче зайняти своє місце на мапі заходу України, Європи, а, можливо, і світу.

«Для нас із самого початку було ясно, що Львівська агломерація – це вільний рух товарів, людей, послуг. Вважаємо, що це – аналог великого Відня, великого Лондона тощо. Це синергія. Це коли 1+1 буде більше, ніж 2», – каже виконавчий директор Асоціації «Львівська агломерація» Роман Кізима.

До львівської агломерації входять 10 громад

Починають із конкретних проєктів: малими кроками до спільної мети. Як-от очистити водойми. Ревіталізація Щирецького водосховища –озера на межі трьох громад – саме така справа.

«Навчившись співпрацювати на тому об’єкті, ми точно покажемо гарний приклад як для усієї агломерації, так і для інших, хто в майбутньому захоче іти тим шляхом», – певен міський голова Пустомит Олег Серняк.

Співпраця в агломерації стала ще й цікавим прикладом збігу інтересів усіх гравців регіону. Адже Львівська обласна військова адміністрація одна із перших ініціювала процес створення стратегії та й досі підтримує агломерацію. Такий досвід обласні посадовці хотіли би перенести і далі, на інші регіони.

«По-перше, громади між собою порозумілися, що це – правильний вектор і кожен може отримати результати. Друге – вже створена асоціація, де кожен голова громади, незалежно від кількості населення, від своїх інфраструктурних здобутків, має рівне право голосу, на рівних умовах», – пояснює переваги агломерації заступниця голови облдержадміністрації Христина Замула.

«Це простір можливостей, ті інструменти і механізми, які дозволять нам об’єднатися і тягнути того воза. На жаль, наразі воза боротьби, а потім, після перемоги, – воза поступу і розвитку в щасливе майбутнє незалежної процвітаючої української держави», – підтримує міський голова Городка, член правління Асоціації «Львівська агломерація» Володимир Ременяк.

Власне, агломераційні процеси у часі війни, відпрацьовані у Львові, можуть бути використані як модель пізніше і в інших регіонах. Як забезпечити рівномірний розвиток усіх громад, враховуючи, що маємо фактично фронтові та тилові – над цим зараз посилено думають державні посадовці. І тому приклад самоорганізації на усіх рівнях, як у Львівській агломерації, буде корисним для держави.

«Це дуже важливий кейс, який точно треба масштабувати на іншу територію. Думаю, варто почати з кількох експериментів, пілотних проєктів. Побачити, як це працює. А далі – масштабувати на всю країну», – розповів своє бачення заступник міністра розвитку громад та територій України Олексій Рябикін.

«Львів показав приклад створення такої асоціації агломерації – і ключове тут, що голови громад повірили одне одному. Що можна мати якийсь один орган управління, спільні інтереси. І довкола цього розбудовувати територію», – таку позицію подав народний депутат України, голова підкомітету з питань співробітництва територіальних громад та регіонів комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Аліксійчук.

Ідеться не тільки про теперішній час, але і про найближче майбутнє. В Україні саме агломерації мають стати драйверами повоєнної відбудови і відновлення. Державна концепція передбачає сім метрополій. Майбутнє у них є.

«Якщо подивитись на агломерації як такі, то це точно точка економічного зростання і тяжіння і в принципі. На моє суб’єктивне переконання, якщо ми подивимось на Україну вже зараз, в період повномасштабної війни, і на Україну, напевно, першої декади після війни, то в нас оця міграція, знелюднення прикордонних з Росією територій, знелюднення села, зростання агломерацій з населенням і так далі напевно будуть тільки тривати», – каже народний депутат України, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін.

Від законодавців же очікують закону про агломерації, який унормує стосунки в цій площині, синхронізує ініціативи знизу та законодавче забезпечення. «Коли ми 10 років тому почали займатися темою агломерацій, то йшов процес, можна сказати, зверху вниз. Тому що робили законопроєкт, певні консультації, обговорення. На жаль, тоді закон не вдалося прийняти. Зараз процес іде знизу вверх», – говорить заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач.

Близькість до кордону та Європи зумовлює у Львові прискорені агломераційні процеси. За ними пильно спостерігають в Європі та у світі. Українські агломерації в часі війни – досвід, який є неповторним.

«Рада Європи має досвід співпраці вже з двома із них – львівською і київською. Метою є покращення добробуту і створення комфортного середовища для конкретної людини в конкретній громаді. Адже все це – про людей», – запевнила проєктна менеджерка Центру експертизи багаторівневого врядування Ради Європи, керівниця програми «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» Ольга Шевчук.

Ба навіть більше: європейці заохочують інших партнерів поза Україною спостерігати за нами і допомагати нам. Адже українці в агломераціях не лише борються, а й готові до інновацій. «Кінцевою метою вашої роботи є покращити послуги для людей, які живуть в цих громадах, це наша кінцева мета. В РЄ ми також вважаємо, що метрополії будуть ключовими у відновленні України. Ми хочемо надати їм якомога більше можливостей, ініціювати діалоги з іншими структурами», – переконує під час онлайн-доповіді директорка Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи Клаудіа Лучіані.

У форумі взяв участь урбаніст та міський планувальник Урс Томанн (Швейцарія)

Тим часом Україні та й агломераціям зокрема стане в нагоді європейський та світовий досвід. Адже чимало кроків уже зроблено – варто придивитися до них і узяти вдалі рішення. «Швейцарія – дуже організована держава, дуже об’єднана між собою, і характеризується здебільшого агломераціями. Можна вважати її однією великою метрополією», – розповідає знаний урбаніст та міський планувальник Урс Томанн.

Адже у світі теж думають над новими методами роботи щодо метрополій. Форма міст змінюється: не лише більше людей живуть тут, але й наше сприйняття міського життя також стає іншим, каже генеральний секретар європейської асоціації Metropolis Джорджі Вакуер: «Старі способи мислення про те, що ми ставимо міста як противагу до природи, всі ці дихотомії відпадають. І зараз ми фокусуємо на великих містах не тільки Європи, а й усього світу. Ці міста стають мозаїками територій. Де є високозаселені, низькозаселені території, сільські місцевості, міські. Все це взаємодіє в метрополіях і утворює одне ціле».

Україна – у світовому тренді, хоча й має особливе місце. Бо в нас ісля перемоги у нас амбітна мета – відновити втрачене. New York Times нарахував 210 тисяч зруйнованих будівель в Україні на лінії фронту, повідомила провідна експертка проєкту ЄС APENA-3, завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України Світлана Краковська. Відбудовувати усе варто одразу правильно, вважає науковиця: «Дуже важливо вводити жорсткі правила енергоефективності. А також інфраструктури, стійкої до наслідків зміни клімату. І людям це важливо».

У Львові відбувся перший ярмарок локальних та крафтових виробництв громад

Поки експерти, міські голови, нардепи і посадовці міркували над можливостями агломерацій, під час форуму півтора десятка учасників на першому ярмарку локальних та крафтових виробництв громад «Львівської агломерації» представляли свою продукцію. Годинникарі із Харкова, школярі та особливі діти із Пустомит, виробники молочної, м’ясної, медової продукції, кави, іграшок та робіт із овечої шерсті показували: насправді зробити спільне діло не важко.

Учні Пустомитівського ліцею №1 спочатку задумувалися над зеленими кормами для тварин. Це переросло у проєкт «Мікс Грін»: вирощування мікрозелені. Справа поставлена широко: продукцію вирощує понад десять школярів, до них долучаються під час практики та уроків й інші учні ліцею, працює спеціальна лабораторія. Перша українська фабрика наручних годинників «Awarder» на початку війни релокувалася в Ременів Жовтанецької громади. Годинникарі зуміли не тільки зберегти свій бренд, але й розширили виробництво. Особливе печиво від БО «Кар'єра без бар'єрів», бренд «Тісто зі змістом» випікають молоді люди з інвалідністю із Пустомит. Одного дня учасник проєкту Сашко вирішив спекти для керівниці солодкий подарунок. Коли усі гуртом чаювали та ласували випічкою, то народилася ідея створити простір, де люди із особливими потребами могли б реалізувати себе через кулінарію. Ціле літо учасники вчилися готувати як професіонали.

Ці люди змінили себе, показали, як можна спільно продукувати не тільки продукт на продаж, але й стати частиною суспільної екосистеми. Можливо, і агломераціям в Україні випадає саме така роль – бути двигунами змін. Великі метрополії «променують» територію, несуть промені, пояснює доктор історичних наук, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак: «Який секрет успіху міст? Залишатися тим самим, весь час міняючись». Після війни викликів у відбудові країни буде чимало. Саме зараз на прикладі таких агломерацій, як Львівська, можна підготувати дорогу для інновацій та відбудови.

Діяльність здійснюється в межах проєкту «Зміцнення доброго демократичного врядування у Львівській агломерації» за грантової підтримки Ради Європи і за програмою «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні».