Ілюстрація ІМІ
У жовтні експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 41 випадок порушення свободи слова. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
Серед російських злочинів – 26 випадків – вбивство, обстріли і поранення журналістів, пошкодження редакцій медіа, погрози, кібератаки, юридичний тиск та закриття медіа унаслідок війни.
У жовтні стало відомо про загибель двох медійників:
- Вікторія Рощина – загинула в російському ув’язненні. Про її смерть стало відомо 10 жовтня 2024 року. Згідно з листом міністерства оборони Росії, отриманим її родиною цього дня, Вікторія померла 19 вересня. Вона була в списках на обмін. Правоохоронці кваліфікували кримінальне провадження про зникнення Рощиної як воєнний злочин, поєднаний з умисним убивством.
- Олексій Андрєєв – військовослужбовець, телеоператор з Маріуполя Олексій Андрєєв. Поховали 2 листопада 2024 року в Чернівцях. Він вважався зниклим безвісти з 29 листопада 2023 року в селі Богданівка Бахмутського району в Донецькій області.
Контузію отримав кореспондент “Донбас Реалії” Роман Пагулич, який разом з оператором Павлом Холодовим потрапив під російський обстріл на бахмутському напрямку на Донеччині. Вони фільмували роботу операторів FPV, коли російські військові вдарили ствольною артилерією по позиціях українських бійців.
Свобода слова в Україні у жовтні 2024 року
На Харківщини під російський обстріл потрапив журналіст видання “Ґвара Медіа” Денис Клименко під час роботи з бригадою “Хартія” біля села Липці. Ніхто не постраждав, і всі залишилися живі.
Редакція газети “Голос Гуляйпілля” зазнала пошкоджень унаслідок російського обстрілу Запоріжжя. Під час атаки російською бомбою (КАБ) також постраждала компʼютерна техніка.
Росіяни дронами пошкодили телевежу у Лозовій Харківської області, внаслідок чого національне мовлення працювало з перебоями.
Кібератаки зазнав сайт “Детектора медіа”, внаслідок чого сайт працював з перебоями. В редакції атаку пов'язували з їхнім матеріалом про те, як російські спецслужби намагаються вербувати в телеграмі українців для підпалу автівок військових.
У Дніпрі через наслідки та вплив війни припинив мовлення медіахолдинг “Відкритий”. Власники каналу вирішили припинити діяльність телеканалу до перемоги України в російсько-українській війні.
ФСБ РФ відкрила кримінальні справи щодо журналістів, які знімали сюжети в районі Суджі, вказавши причинами незаконний перетин кордону:
- журналістки французького телеканалу France 24 Кетрін Норріс Трент;
- репортера швейцарського медіахолдингу СН Media Курта Пельди.
Також російські суди заочно ухвалювали рішення щодо іноземних та українських журналістів:
- заарештували журналістів італійського телеканалу RAI. Раніше РФ порушила щодо них кримінальні справи через репортажі із Суджі;
- українську журналістку Яніну Соколову засудили до восьми років позбавлення волі, визнавши винною в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі;
- заарештували журналіста румунського видання HotNews Мірчу Барбу.
Низка національних і регіональних медіа та журналістів отримала 14 жовтня на електронні пошти ідентичні листи з повідомленням про замінування. Такі листи отримали, зокрема, філії Суспільного, “Українська правда”, “Детектор медіа”, LIGA.net, “Полтавська думка”, “Кременчуцька газета”, “Сила правди” тощо.
У листах згадуються журналістки Радіо Свобода, яких відправники називають винними у ймовірному теракті. Йдеться про журналісток Ірину Сисак, Валерію Єгошину та Юлію Химерик, які є авторками розслідування про вербування спецслужбами Росії українських дітей для підпалів авто ЗСУ. Покласти всю відповідальність відправники просять на “терористичну групу Fire Cells Group”. Після перевірки викликів про мінування поліція України заявила, що ці погрози виявилися неправдивими й що вони надійшли з російських IP-адрес.
Водночас ІМІ зафіксував 15 випадків порушення свободи слова, що не пов'язані з російською війною проти України. Це випадки фізичної агресії (побиття, напади, перешкоджання), непрямого тиску (економічний тиск та стеження за журналістами), а також кібератаки.
Нападу зазнали журналісти з Черкас та Львівщини. Так, у Черкасах побили журналіста, директора телеканалу “Антенна” Валерія Воротника під час штурму парафіянами УПЦ МП Свято-Михайлівського собору. Віряни побили його, внаслідко чого він отримав численні синці.
Про тривалий системний тиск із боку Офісу президента на редакцію та окремих журналістів заявила “Українська правда. Зокрема, редакція вбачає загрозу для сталої роботи блокування спікерів від влади щодо спілкування з журналістами УП та участі в заходах; тиск на бізнес з метою зупинити рекламну співпрацю з “Українською правдою”.
У Києві та Житомирі судова влада перешкоджала журналістам висвітлювати судові засідання. Так, у Києві суд заборонив журналістці Watchers.Media Аліні Кондратенко фотозйомку мобільним телефоном обвинувачених та їх адвокатів у відкритому судовому засіданні. Суддя наполягала, щоб журналістка подала клопотання. Журналістка зауважила, що суддя заборонила зйомку попри памʼятку щодо прав медіа у відкритих судових засіданнях, яка висить безпосередньо у судовій залі, де все це відбулось. До завершення засідання так і не отримала дозволу зйомку.
У Житомирі суддя забороняв журналістці Медійної ініціативи за права людини Надії Чучвагі аудиозапис на диктофон під час судового засідання. Серед аргументів, які наводив суддя Болейко, чому журналістка не має записувати процес на телефон – те, що під час засідання оголошуються відомості, які можуть нашкодити правоохоронцям та учасникам процесу. Згодом їй дозволили аудіозапис.
З заявою про переслідування в поліцію звернулася журналістка тернопільського медіа “20 хвилин” Ірина Белякова. Невідомий користувач у коментарях до її фейсбук-допису розмістив світлини та відео з журналісткою, зроблені на вулицях міста. Ірина Белякова вважає, що її цілеспрямовано переслідують. Такі дії вона пов’язує зі своєю журналістською діяльністю. Поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 статті 182 “Порушення недоторканності приватного життя”.
Кібератаки зазнали сайти УНІАН, херсонське медіа МОСТ. Редакція МОСТ атаку повʼязує із серією публікацій про будівництво підземних шкіл у місті. Крім того, декілька кропивницьких медіа ("Гречка", “Точка доступу”, CBN) отримали фішингового листа нібито від СБУ.
Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися тут.
Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року.
ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).
English (US)