Очільник Інституту національної пам'яті Польщі Кароль Навроцький заявляє, що його установа може розпочати ексгумаційні роботи на Волині протягом 24 годин.
Джерело: заява Навроцького, на яку посилаються "Європейська правда" та RMF24
Деталі: На пресконференції в середу президент Інституту національної пам'яті Кароль Навроцький нагадав, що ІНП "з 2017 року послідовно бореться за те, щоб усі результати ексгумацій та розкопок на Волині були правдою".
Реклама:
"У 2017 році ІНП надіслав перший запит на проведення пошуково-ексгумаційних робіт. Цей запит стосувався низки населених пунктів (...). У період з 2017 по 2024 рік ми надіслали дев'ять таких запитів. Жоден з цих запитів не був прийнятий українською стороною", – сказав він.
За словами Навроцького, якщо публічні декларації політиків – це не просто політичні декларації, то в Інституті національної пам'яті – єдиній установі, яка готова взятися за ексгумаційні роботи на Волині, – чекають на офіційне підтвердження і відповідь на запити.
Навроцький запевнив, що у розпорядженні ІНП є і люди, і техніка, тож якщо буде офіційне рішення з цього питання, а не просто декларація – на Волинь поїдуть підготовлені команди.
"Бюро розшуку та ідентифікації ІНП готове провести реальні пошуки на Волині протягом 24 годин. Тож ми чекаємо на офіційне підтвердження цієї інформації", – сказав він.
Президент ІНП також стверджує, що пошуки можуть розпочатися, незважаючи на війну, яка триває в Україні. Війна не має жодного впливу на ефективність діяльності працівників Інституту національної пам'яті, додав він.
У вівторок у Варшаві міністри закордонних справ Польщі та України Радослав Сікорський та Андрій Сибіга ухвалили спільну заяву щодо питання ексгумацій, яке стало каменем спотикання у відносинах між двома державами.
Нагадаємо, у Варшаві говорили, що вирішення історичних суперечок буде однією з обов’язкових умов вступу України в ЄС.
Раніше Український інститут національної пам’яті заявив, що планує включити роботи з пошуку та ексгумації останків поляків у Рівненській області у 2025 році, реагуючи на відповідні запити з боку громадян Польщі.
Про український погляд на ситуацію читайте у статті Тиск замість порозуміння: чому Польща не зацікавлена у компромісі з Україною щодо історії.