Майстриня з села Прилуцьке Тетяна Петлюк 15 років плете дідухи. Для їхнього оформлення використовує декоративні квіти, трави та злаки з власного городу.
Жінка розповіла Суспільному, що цю традицію перейняла від бабусі, а згодом почала створювати дідухи з авторським оздобленням.
Заготовляти трави та колосся для створення різдвяних дідухів майстриня розпочинає ще з весни, з озимого врожаю пшениці, та продовжує влітку. А плести дідухи починає з вересня. Розповідає, що за сезон їй вдається сплести від 100 до 150 дідухів.
Читати ще: «Зі стебла можливі чудеса»: волинські майстри заготовляють матеріал для соломоплетіння
«Це така своєрідна медитація. Хто любить в’язати чи вишивати, рахують хрестики, а я рахую колосочки і в мене виходить таке енергетичне посилання іншим людям добра», – каже Тетяна Петлюк.
У різдвяному дідуху має бути 5-7 злаків. Кожного по 12 колосків у пучку. Також до них майстриня додає лікарські трави, як додатковий елемент.
«Я намагаюсь робити дідухи різними за розміром і за тим, які вони виглядають. Є різні типи: календарний дідух, дідух «пори року» та снопик, який складається з одного виду злаків», – розповідає майстриня.
Читати ще: «Дідух має стати символом України»: майстриня з Волині вже 30 років плете солом'яні вироби
У давнину дідух заносив до хати найстарший чоловік з родини, примовляючи «Дідух до хати, а біда з хати», розповідає про різдвяні традиції Тетяна Петлюк. Його ставили на покутті під іконами. Нині ж у Свят Вечір дідух ставлять на стіл. Тут він зберігається впродовж усього циклу різдвяно-новорічних свят, каже майстриня. Додає, що за давніми традиціями дідух спалювали, але перед цим обов’язково потрібно було взяти зерно, його віддавали птахам, або сіяли.
Родинну традицію плетіння дідухів Тетяна Петлюк передає своїм двом донькам, які допомагають майстрині.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
English (US)