Центр реабілітації для дітей з особливостями розвитку «Мальва» закривають?

Невже Центр реабілітації «Мальва» для дітей з особливостями розвитку закривають? Проте реальна альтернатива відсутня, батьки у відчаї.

Заклад надає послуги медичної, психологічної, соціальної, трудової реабілітації, її тут проходять не тільки діти, але й дорослі. Батьки дітей з інвалідністю та проблемами розвитку стверджують: тут до дітей знайшли підхід. Рішення про закриття закладу викликало скандал, унаслідок якого посадовці пообіцяли поставити на паузу його ліквідацію. Але чи не замилення це очей, оскільки може статись, що вони чекають, коли скандал втухне, щоб зробити надумане?

У «Центрі комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Мальва» ДОР педагоги проводять індивідуальні заняття з дітьми, які направлені на їхню соціалізацію, фізичну реабілітацію (зокрема дітей з ДЦП тощо), отримання елементарних навичок, формування мовлення, поведінки. Від батьків за останні рокі було зібрано сотні позитивних відгуків, власноруч ними написаних (малу частину з них розмістили в кінці статті).

Запис у книзі відгуків «Мальви»: «Дуже вдячна центру «Мальва» – для моєї дитини цей центр став просто БОЖОЮ підтримкою, останньою надією. Дитина почала довіряти та розмовляти. Працівники центру люблять дітей, і діти це відчувають! Високий професіоналізм та справжня любов до дітей, своєї справи».

Реабілітаційну допомогу надають й дорослим до тридцяти п’яти років із психічними розладами, ДЦП тощо!

«Мальва» є альтернативою платним центрам, які виникають повсюдно, але оплачувати їхні послуги більшість батьків не в змозі, як не в змозі їх оплачувати дорослі інваліди. Попри те, що спеціалісти в «Мальві» працюють за копійки (коли в приватних закладах 20 хвилин заняття коштує від 400 гривень), батьки вважають їх ентузіастами і вдячні можливості дітям отримувати проходити реабілітацію.

Але заклад не потрібен нашим посадовцям, тому його вирішили одноголосно закрити.

«На ваших дітей витрачають 19 мільйонів на рік, – сказала батькам заступник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Надія Задорожна. – В Україні триває війна, у нас купа витрат на фронт, і ми повинні підтримувати фронт, інакше нам не потрібно буде взагалі нічого, якщо «сюда» прийде русня».

На її думку, обласний центр реабілітації «Мальва» Дніпропетровської обласної ради не надає якісних послуг, проте батьки вважають інакше: вони задоволені педагогами, які працюють, як стверджують батьки, за ідею, оскільки не отримують гідної оплати праці.

Окрім цього батьки вказують на безальтернативність: якщо «Мальви» не стане, діти з інвалідністю будуть фактично кинуті. А послуги в приватних закладах реабілітації, кількість яких стрімко зростає, дозволити собі мало хто зможе – вартість одного заняття тут коштує від 400 гривень, а таких занять щоденно потрібно декілька.

Але посадовці, прикриваючись війною, уже прийняли рішення про ліквідацію «Мальви». І ви думаєте, що кошти, які відбирають в дітей, підуть на ЗСУ? Звісно, ні. У нашій корумпованій країні, де на підстригання кущиків на п’яти квадратних метрах із бюджету виділяють мільйони, де що не посадовець, то мільйонер, але в вишиванці та вкрай патріотичний, де «відкати» на тендерах становлять в деяких випадках понад 60%, на дітей-інвалідів, на дорослих інвалідів немає коштів.

Так за що ж воюють військові? Чи не за українських дітей? А тоді ж на чиєму ж боці посадовці, ці мільйонери в кабінетах, які у дітей відбирають?

Вирішили закрити обласний заклад реабілітації, і це попри те, що в Україні – психічна пандемія. «Через війну психічні розлади мають 90% населення країни», — стверджує Микола Овчаренко, директор Центру психічного здоров’я. І дійсно, в Україні розгорнулась психічна пандемія, при чому про неї казали ще до початку бойових дій, наприклад, спеціалісти Всесвітньої організації охорони здоров’я. Але зараз ситуація суттєво погіршилась.

Також зростає кількість дітей з особливостями розвитку, ДЦП, аутичним синдромом, і якщо в Європі, на яку ми так хочемо бути схожими, їхній підтримці приділяють серйозну увагу, то в Україні навпаки: державні та комунальні заклади реабілітації ліквідують.

«19 мільйонів – це багато для ваших дітей», – кажуть батькам посадовці. А найняті «експерти з панелі» віщають в ЗМІ: «Держава тобі нічого не винна, це «совкова» психологія». І ці експерти «легкої поведінки» самі воювати ніколи не будуть, їм начхати, їхнє завдання зазомбувати ідеєю: ти існуєш для держави, а не вона для тебе.

І твоїм дітям-інвалідам держава не винна, вона не повинна їх підтримувати. «Ми не «міністерство виплат», ми – міністерство, яке формує людську спроможність і стійкість кожної людини», – сказала Оксана Жолнович, міністр соціальної політики України. Перекладаємо: виживайте самі, жебраки, ми, посадовці, не для вас працюємо, нічого вам не винні, як і вашим хворим дітям.

Вирішили закрити обласний заклад реабілітації, але ось питання: заклад може надавати реабілітаційні послуги також військовим. Невже ті, хто повернеться з фронту, невже не будуть потребувати реабілітації?

Запис у книзі відгуків: «Відвідуємо центр із 3-х років. Задоволені завжди, хотіли б відвідувати частіше. Навіть в умовах карантину та війни змогли пройти лікування».

Ми вже писали про масову ліквідацію закладів для дітей з особливостями розвитку та інвалідністю

Ще минулого року до нас зверталися батьки дітей-інвалідів, зокрема ті, які проходили реабілітацію в «Мальві»: вони були занепокоєні масовим закриттям закладів реабілітації в Дніпропетровській області. І дійсно, як ми з’ясували згодом, процес ліквідацій та реорганізацій запущено, наприклад, через ці процедури пройшли «КЗ «Дніпропетровський спеціалізований будинок дитини» ДОР», КЗ «Кам’янський спеціалізований будинок дитини» ДОР», КЗ «Криворізький спеціалізований будинок дитини» ДОР», КП «Спеціалізований Центр медико-соціальної реабілітації дітей «ДОР», КП «Нікопольський медичний центр реабілітації дітей з соматичними захворюваннями» ДОР» та ін.

Ми розпочали журналістське розслідування, група журналістів відправилась до «Мальви», побесідували з директором, батьками. На що звернули увагу? Приміщення закладу чисті, все охайно, тут підтримують порядок. Також порядок на дворі, де під час нашого відвідування підмітали від опалого листя дорогу. Заняття проходили на другому та третьому поверсі, на першому розміщена їдальня. Порядок роботи такий: дітей за розкладом забирають відповідні спеціалісти, яких призначають лікарі.

Побесідувавши з батьками, ми отримали гарні відгуки та почули слова вдячності до педагогів. Усі висловлювали побоювання, що заклад, в якому їхні діти отримують допомогу, ліквідують. Нам розповіли, що тут працюють спеціалісти, які дійсно віддані своїй роботі, заняття проходять індивідуально.

Під час журналістського розслідування ми зібрали статистику, з’ясували, скільки закладів ліквідували, скільки пройшли реорганізацію, яка кількість дітей з особливостями розвитку на Дніпропетровщині тощо.

Запис у книзі відгуків: «Ми дуже вдячні реабілітаційному центру «Мальва» за чудове ставлення до дітей та організацію процесу реабілітації, різноманітні свята. Дитина завжди йде в заклад із задоволенням. Педагогічний склад заслуговує подяки за їхній професіоналізм і доброчинність. Бажаємо центру процвітання!»

І дійсно: кількість дітей з розумовою відсталістю, розладами аутичного спектра, порушеннями мовлення та іншими подібними діагнозами зростає, а ось кількість державних закладів скорочується. (І не забуваємо: «Мальва» також надає реабілітаційні послуги дорослим.)

Лікарі (невропатологи та психіатри) в один голос стверджують: єдиний метод, яким чином можна таких дітей соціалізувати, навчити елементарним діям – це постійні заняття з логопедами, дефектологами, психологами та іншими спеціалістами. Тут немає «чарівної таблетки», тільки наполегливі заняття.

Проблема посилюється тим, що такі діти зазвичай не можуть висидіти більше хвилини, не можуть довго концентруватись, до них потрібен особливий підхід. Якщо його не знайти, дитина може закритись, відмовитись взагалі працювати, виконувати елементарні дії.

Але, повторюємо, вихід один: лише постійні зайняття можуть хоч якось соціалізувати дитину, іншого виходу немає.

Також регулярної допомоги потребують й хворі з ДЦП, яку їм у «Мальві» надавали. Підкреслюємо: регулярної допомоги, а не один-два масажі на рік.

Проте держава, яка проголошує курс на євроінтеграцію, робить все, щоб ця євроінтеграція не відбулася. Як ще можна пояснити те, що дітьми-інвалідами в ній нехтують, заклади реабілітації закривають, соціальний захист є лише на словах? Принаймні ця тенденція прослідковується в Дніпропетровській області.

При цьому як гриби після дощу відкриваються приватні заклади, одне заняття з дитиною, яка має особливості розвитку, тут коштує від 400 гривень та триває двадцять хвилин-пів години.

А два тижні реабілітації в приватних закладах, подібної до тієї, що надавалась в «Мальві», коштують близько тридцяти-сорока тисяч гривень.

Коли ми рік тому проводили журналістське розслідування, то мали бесіду з одним посадовцем Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної ради, яка попросила не розкривати її ім’я. Вона відверто пояснила, що ліквідація державних центрів реабілітації пов’язана з тим, що інтереси власників приватних закладів лобіюють в області посадовці (одні за «відкат», а інші мають свою частку як негласні співвласники). Інакше кажучи, створюється ситуація, коли батьки опиняються в безвихідному становищі й повинні звертатись до приватних центрів допомоги дітям-інвалідам. І якщо деякі ще знайдуть кошти, то більшість дозволити собі цього не може. Але кого хвилює більшість?

А ще факт: на ці приватні заклади йдуть кошти з бюджету, причому послуги тут коштують, «як Гітлеру війна». Тобто власний державний центр реабілітації, де педагоги-ентузіасти працюють за копійки, утримувати не будемо, а ось приватним заплатимо. А прайс такий, що дозволити собі можуть це лише ось такі посадовці-мільйонери, які на Мальдівах проводять відпустки – мова йде про три-чотири тисячі гривень на день. Ось посилання на ціни «Іоаннового центру», окремо публікуємо фото з прайсом Dnipro Sensory Work (ТОВ «Дніпро Преміум Клінік», ТОВ «Дніпро Сенсорі Ворлд»). Вони прекрасно себе почувають, гроші з бюджету йдуть, ну і заможні там обслуговуються.

Запис у книзі відгуків «Мальви»: «Хочу подякувати центру «Мальва» за професіоналізм та людяне ставлення до нашої сім’ї. Усі спеціалісти відпрацьовують на 100%, знаходять підхід до дитини, що він із задоволенням йде на заняття. Персонал йде назустріч у будь-якому питанні. Єдиний мінус у тому, що реабілітацію скоротили до двох тижнів. В іншому ви найкращі. Не зупиняйтесь».

Як продати державну нерухомість «своїм»

Інша проблема: наші посадовці банально продають комунальну та державну землю, нерухомість, навіть якщо вона належить лікарням, закладам освіти тощо.

І є висока вірогідність, що нерухомість «Мальви» може бути здана в оренду якійсь фірмі, яка потім заявить, що зробила ремонт на 25% вартості будівлі, і викупить її за копійки.

За цією схемою в Дніпрі, наприклад, продають лікарні. І це не перебільшення: психоневрологічний диспансер на Акінфієва (Фучика) спочатку закрили, також сказали, що коштів немає в бюджеті. А потім віддали «своїй» фірмі, яка почала орендувати 1000 м2 в історичній частині міста з найдорожчою нерухомістю за ціною квартири в спальному районі (28 тисяч гривень). Фірма вставила нові вікна та стала претендувати на викуп будівлі, Філатов підписав, і її за копійки в порівнянні з ринковою вартістю продали. Ми відносно цього випадку провели журналістське розслідування, усі подробиці за посиланням.

Але під час воєнного стану посадовці зрозуміли: якщо красти, то прикриваючись війною та патріотизмом. Це найкращий спосіб, а хто буде проти, того назвемо агентом Кремля. Про цей феномен, коли їм там в кабінетах насправді вигідна війна, ми писали в статті: «Чому посадовці крадуть на війні?»

Так, мер Новомосковська (тепер перейменували на Самар) Рєзнік вирішив продати школу на житловому масиві Кулебівка, щоб побудувати на її місці зону відпочинку з торгівельними павільйонами (знову ж аргумент: на школу немає грошей в бюджеті). Але містяни разом з «Інформаційним агентством Антикорупційна правозахисна рада» цьому перешкодили. Мер поставив на паузу: добре, не будемо поки що продавати, але коли все затихне, то продамо. Так він неодноразово робив, наприклад, коли відмінили скандальний тендер на ремонт туалету в парку з очевидною корупційною складовою, але потім про нього всі забули, і схему все ж таки повернули та реалізували. Так і зі школою: мер вижидав. І тут знайшлась нова схема, як продати її: а давайте для переселенців зробимо приміщення. Тим паче треба розпилити гроші західного фонду, який готовий їх виділити на допомогу. А хто скаже, що це погано –зі школи зробити гуртожиток – той «ворог України» та «агент Путєна», бо це ж переселенці. Інакше кажучи, надумали прикритись війною. Проте пожадували та стали, як стверджують правоохоронці, вимагати гроші в особи, яка планувала залучити західних інвесторів. Тепер мера будуть судити, але він усе одно спокійно гуляє містом та переконує всіх у своєму неймовірному патріотизмі, знову маніпулюючи на темі війни. Сяде? Шансів майже 0 (хоча й бувають чудеса!).

І виникає питання: а не виявиться раптово, що нерухомість та земельна ділянка центра реабілітації для інвалідів «Мальва» (вулиця Тютюнова, 1) через корупційну схему буде продана?

Адже до неї можна долучити й тему війни, мовляв, ось візьмемо й зробимо тут якийсь гуртожиток для переселенців або ще щось подібне. Але деталі: гуртожиток нехай облаштує якесь ТОВ «Роги та копита». А потім виявиться, що воно вже тут хазяїн та відбулося відчуження державного майна. І викупили його за копійки.

Слідкуємо.

Запис у книзі відгуків «Мальви»: «Насправді дуже вагалися: їхати до «Мальви» чи ні? Дитина мала, боїться чужих, війна…

Як виявилось, дарма! Реабілітація закінчується, а дитина не хоче додому, тільки «до дяді» і «до тьоті», так називає спеціалістів, що проводять заняття.

Дякуємо вам, шановні, за професіоналізм. Донька із задоволенням біжить на заняття, у неї покращення розуміння мови, перестала боятися чужих, виявила нові навики. Також дякую за поради батькам, як працювати далі з дитиною.

Окремо дякую за масажі, неймовірний фахівець «вирівняв» нам ніжки.

Також слід відзначити працівників кухні, технічний персонал, соціальних працівників. ДЯКУЄМО ВАМ, ЛЮДИ, ВИ ГАРНІ, ДОБРІ, ЧУЙНІ, СПРАВЖНІ!

З нетерпінням чекаємо, коли знову зможемо пройти реабілітацію».

Зустріч відповідальних посадовців із батьками дітей-інвалідів про закриття центру реабілітації «Мальви»

19 вересня 2024 року відбулося засідання Постійної комісії обласної ради з питань науки, освіти, соціальної політики та праці Дніпропетровської обласної ради, яке зокрема розглядало питання ліквідації «Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Мальва» Дніпропетровської обласної ради».

Виступила директор Департаменту соціального захисту населення Кришень О.В.: «Мальву» треба закрити». Можемо припустити, що просто надійшла команда згори це зробити, тобто завдання поставлене, треба виконувати.

Постійна комісія проголосувала за наступне: звернутись до голови обласної ради з проханням надати виконавчому апарату доручення щодо підготовки відповідного рішення, а саме припинення діяльності комунального закладу „Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Мальва» Дніпропетровської обласної ради» (вул. Тютюнова, 1, м. Дніпро, 49015) як такого, що не забезпечує спільні інтереси територіальних громад  сіл, селищ, міст Дніпропетровської області.

Запис у книзі відгуків «Мальви»: «Я, (ПІБ), інвалід першої групи з дитинства, і (ПІБ), інвалід другої групи з дитинства. Хочемо виразити велику подяку колективу реабілітаційного центру «Мальва» за доброту і чутливе відношення до нас. За період реабілітації нам стало набагато краще».

Причому жодної альтернативи не запропонували: просто закрити. І все. Не йшлося про те, щоб реорганізувати заклад, оптимізувати, зробити якісь конструктивні зміни. Не йшлося про те, що ось ми закриваємо «Мальву», але батьки зможуть возити дітей в аналогічний заклад також без перешкод, а дорослі інваліди отримають нову можливість проходити реабілітацію.

«За» проголосували всі:

– Коломоєць Анатолій Олександрович, начальник управління з питань охорони здоров’я, соціальної політики та розвитку освітньої галузі, депутатська фракція «Слуга народу»;

– Корнякова Тетяна Всеволодівна, депутат, викладач ДНУ ім. Олеся Гончара;

– Пустова Марія Іванівна, керівник суспільної організації «Обирай життя». Ця організація, до речі, займається наданням допомоги людям із розумовою відсталістю, пов’язана з БФ «Руслан і Людмила», і ось їхня керівниця РАПТОВО голосує за закриття державного реабілітаційного закладу, який фінансується з бюджету;

– Гиренко Лілія Анатоліївна, начальник управління з питань культури та спорту, депутатська фракція «Слуга народу»;

– Зеєва Олена Вікторівна, секретар керівника АНД районної у місті Дніпрі ради, депутатська фракція «Громадська сила».

Запис у книзі відгуків «Мальви»: «Хочу подякувати всім вихователям і спеціалістам. Дякує за те, що ви достукалися і знайшли підхід до мого особливого хлопчика, я бачу кожного дня, як він повертається до життя».

Про це засідання стало відомо батькам, діти з інвалідністю яких постійно отримують допомогу в центрі реабілітації «Мальва», і вони відправились на прийом до відповідальних посадовців.

Ця зустріч відбулася у вівторок 24 вересня 2024 року. На ній також буда присутня Задорожна Надія Володмирівна, заступник голови Дніпропетровської обласної адміністрації, та заступник мера, директор Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради Підлубний Едуард Станіславович. Ще серед присутніх були Кришень О.В., керівниця Департаменту соціального захисту населення, Коломоєць, голова комісії, що прийняла рішення про ліквідації, та інші посадовці.

Наш позаштатний кореспондент був присутнім на вказаній зустрічі, зробили фіксацію, записи. Проте фото не викладаємо з етичних причин, оскільки батьки були присутні разом із своїми дітьми-інвалідами і не давали дозвіл на розповсюдження їхніх зображень в мережі інтернет.

Із звернення до Лисака С.П., Лукашука М.В. та Кришень О.В. 2023 року: «Я, мама дитини з інвалідністю, уже не вперше проходимо реабілітацію в «Мальві». Хочу висловити велику подяку керівнику закладу та працівникам. Дитині дуже подобається займатися зі спеціалістами. Тут отримуємо всебічний розвиток щодо навичок самообслуговування та дрібної моторики, гарно впливають музичні заняття, сенсорні заняття, робота логопеда і дефектолога, масажиста, арт-терапія та художня праця. Це єдиний заклад, куди ми ходимо, маємо надію й надалі його відвідувати».

Надія Задорожна: ми не будем утримувати центр реабілітації для дітей з інвалідністю за 19 мільйонів, ми люди дорослі, зараз війна

На початку зустрічі до батьків звернулася заступник голови обласної адміністрації Надія Задорожна. Вона заявила, що центр реабілітації «Мальва» обходиться бюджету області в 19 мільйонів гривень. При цьому, на її думку, послуги надаються неякісні, а дітей мало – лише трохи більше трьохсот. Також була заявлено, що штат закладу складає 68 осіб. «Рівень послуг, який надається в «Мальві», не відповідає тим грошам, які на неї виділяються, – сказала Задорожна. –  На сьогодні триває війна, тому є питання адекватного використання коштів».

Про те, що триває війна, а отже, кошти на дітей-інвалідів виділяти недоцільно, вона скаже щонайменше три рази.

І взагалі весь її посил зведеться до однієї тези: 19 мільйонів – це багато, ми не хочемо виділяти такі кошти на дітей-інвалідів. Будь-які заперечення батьків знову наштовхувались на одне: ми не хочемо виділяти гроші на центр реабілітації, вони нам здаються великими.

Із звернення батька до голови облдержадміністрації Лисака: «Ми приїхали з сім’єю в м. Дніпро в березні 2022 року, тікаючи з палаючого Маріуполя. У Вашому місті ми знайшли прихисток та почали своє життя з початку. Маємо дитину з вадами розвитку, йому 4 роки. Спочатку ми не знали, куди нам звертатися, щоб дитині надали спеціалістів. Потім підказали, що є Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Мальва» ДОР, де нам допоможуть. І спеціалісти нам дуже допомогли з сином, з його виховуванням і розвитком. Ми безмежно їм вдячні. Мушу сказати, що ми були приємно вражені як рівнем спеціалістів, так і оснащенням в центрі. Усе було на найвищому рівні, а найголовніше – це ставлення до дитини і до батьків. «Мальва» стала для нас великою родиною, де завжди тепло приймуть та допоможуть. Ми вже пройшли три курси реабілітації в центрі, дитині дуже подобається займатися там, вона досягла неабиякого прогресу».

Задорожна намалювала картину: у центрі реабілітації «Мальва» працюють майже нахлібники, які не виконують свою роботу гідним чином. Педагоги не займаються дітьми. Вона розповіла, що приїхала з перевіркою до «Мальви», там немає нікого, окрім декількох дітей, за якими жодного догляду, а «вихователь відпочиває на дивані». Перевіряльники пішли до столової, де три повари сказали, що готували обід лише для однієї особи, бо «Мальву» ніхто не відвідує. І ось ці «нахлібники» отримують 19 мільйонів!

У батьків ця історія викликала обурення, оскільки схожа вона була на вигадку або спотворене бачення.

Уявіть, вирішили закрити обласну лікарню з причини того, що приїхала дама в вишиванці з високих кабінетів та побачила, що хірург чай п’є в ординаторській. «Закрити, бо тут нахлібники!» Це не рівень, це не аргументація, це дитячий садок.

Але Задорожна стояла на своєму: «Ми проводили наради з приводу того, що той рівень послуг, який надається в «Мальві», не відповідає кількості грошей, які обходиться «Мальва» області. На сьогодні триває війна, на сьогодні йдеться про адекватне використання коштів».

Батьки обурились: чому ви вирішили, що послуги педагогів у «Мальві» неякісні? Попросили пояснити, що Задорожна розуміє, коли говорить про гідний рівень, якого нібито в «Мальві» немає.

Але у відповідь – вода, ніби то перед професором студент, який не має ні знань, ні аргументації, але дуже багато-багато про щось говорить: «Гідний рівень – ми бачимо заклади, де надається реабілітація дітям (які? – ред.). Коли ми спілкувались з батьками «Мальви», це було рік тому, нам казали, що не всі фахівці надають ті послуги, які були заявлені» (ох же ці анонімні батьки, з орієнтиром на яких прийняли рішення про закриття закладу! Це вона про них реальним батькам розповідає,  – ред.).

Ось такий рівень доказів. І це лепече посадовиця високого рангу, заступник губернатора пана Лисака!!! Аргументація на такому рівні: бабуся з лікарні №5 пожалілась, що в черзі просиділа двадцять хвилин, отже лікарню закрити потрібно!

Задорожна ще щось невпевнено намагалась розповісти, але наштовхувалась на нерозуміння батьків: вона взагалі про що? Тому посадовиця вирішила перейти до суті, і тут її голос був залізним, був вже впевненим: 312 осіб отримують реабілітацію за 19 мільйонів, такого бути не повинно, «Я прошу вас розділити 19 мільйонів на 312 дітей».

Але ці розрахунки викликають питання. По-перше, одна дитина може проходити реабілітацію декілька разів на рік (один курс – два тижні), тобто потрібно ділити не на кількість дітей, а на кількість курсів реабілітації, яких виявиться в декілька разів більше. І знову ж: а дорослих врахували?

По-друге, взагалі треба перевірити, звідки взялась цифра 312 осіб – це за який період? І чи там є ці 312 осіб, а може їх більше? «Інформаційне агентство Антикорупційна правозахисна рада» спробує це з’ясувати найближчим часом (нам і названі 68 співробітників закладу здаються якоюсь вигадкою або помилкою, коли там приблизно десять педагогів. Невже ще 50 – це прибиральниці та заступники директора?).

По-третє, добре, давайте спробуємо прийняти той факт, що 19 мільйонів – це багато на дітей-інвалідів. Тоді оптимізуйте бюджет, зробіть відповідні скорочення, навіщо взагалі заклад закривати? Через аргументацію: «анонімним батькам «Мальва» не подобається, а ми там один раз були, побачили, як викладач сидить на дивані, відпочиває, давайте тоді закривати!»

Як казав один мемний герой ютубу: «Ты втираешь мне какую-то дичь!» (це на рідній мові посадовиці, яка каже «сюда», але дуже патріотичну має вишиванку).

І по-четверте. У нас безліч витрат незрозуміло на що. Кущик підстригти – тендер на 3 мільйони, покрасити лавки – 5 мільйонів, піар посадовців за бюджет у ЗМІ – 15 мільйонів, навіть банально охоронника біля дверей лікарні найняти – 7 мільйонів. Виділяють на все, виділяють шалені гроші. А ось на обласний центр реабілітації для дітей та дорослих з аутизмом, відсталістю, інвалідністю, порушенням мовлення, ДЦП, іншими хворобами19 мільйонів – непосильний тягар.

«В Україні триває війна, у нас купа витрат на фронт, і ми повинні підтримувати фронт, інакше нам не потрібно буде взагалі нічого, якщо «сюда» прийде русня», – завершила свою тезу Задорожна. Сказала так, нібито ці гроші тут же підуть на ЗСУ (спойлер: ні).

– Але ж не за рахунок наших дітей! – в один голос крикнули матері дітей-інвалідів.

– Почуйте: 19 мільйонів, – підвищує голос Задорожна.

Вона вже не намагається наводити аргументи: ми просто не хочемо давати гроші на реабілітацію дітей-інвалідів. Усе.

Далі Задорожна знову ж повертається до теми: дітей мало, а педагоги – нахлібники.

І це знову маніпуляція.

По-перше, графіки педагогів складаються на кожен тиждень, і такого не буває, що якийсь педагог має невелике навантаження, тому «ганяє кофей». Реальне навантаження стовідсоткове. Тому пані Задорожна повинна була б не аргументи висовувати з серії: «Я приїхала до закладу, а там викладач на дивані відпочиває», а підняти офіційні графіки, документи, де зафіксована завантаженість працівників.

По-друге, дітей в «Мальві» як раз стільки, щоб педагоги змогли з ними займатись. Одна з матерів дитини, що проходила реабілітацію, каже: «Коли дітей на курс заїжджає тридцять-сорок, то нам ставлять менше уроків, десь чотири, оскільки педагогів не вистачає. Але якщо дітей менше, то занять в нас стає шість».

Батьки, які були присутні на прийомі посадовців, обурились: «Ви розумієте, – сказала одна з матерів, – що педагоги «Мальви» отримують жалюгідну зарплатню, і працює їх там у кращому випадку десять осіб, і як ви собі уявляєте, що вони зможуть потягнути одразу 80 чоловік або більше?»

Ще було звернення до Задорожної від матерів: «А ви самі попробуйте висидіти з хворою дитиною хоча б півгодини за ту зарплатню, яку отримають педагоги, ви б не висидили та плюнули на це».

Але Задорожна не відступала: «Жалюгідну зарплатню? 19 мільйонів витрачають на «Мальву».

І так вона стояла на своєму, аж поки не обмовилась, що НАСПРАВДІ БІЛЬШІСТЬ КОШТІВ ІЗ ЦИХ 19 МІЛЬЙОНІВ ЙДЕ НА ОПЛАТУ КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ! Ось чому закривають Центр реабілітації для дітей з особливостями розвитку «Мальва» – справа банально в грошах та комунальних послугах.

Проте це було сказано вже в кінці та в шумній атмосфері, тому не привернуло уваги.

Але ж треба було проспівати всю цю хамську легенду про «педагогів-нахлібників» та «малу кількість дітей».

І тут знову виникає питання: якщо приміщення завелике для центру реабілітації, то невже не можна знайти менше, а потрібно закрити заклад?

Але це та інші питання, які закономірно виникають, мають одну реальну відповідь, яка в свою чергу розпадається на декілька пунктів: 1. Ми – посадовці, ви – бидло. 2. Нам начхати на ваших «дітей-виродків». 3. Гроші на них не дамо (бо їх краще розпилити на бруківці або будівництві басейну під час воєнного стану).

Хочемо нагадати, що в першій половині двадцятого століття також в одній європейській країні були люди, які, з одного боку, вимагали «все для фронту», а з іншого – відверто стверджували: діти-інваліди не мають права на життя. Навіщо псувати генофонд? Ці діти – тягар, вони лише прожирають ресурси суспільства, а користі від них немає, паразити свого роду. Ось так вважали певні люди в першій половині двадцятого століття, і їхня думка стала державною політикою. Цих людей називають нацистами. Ні, наші ще до такої відвертості не дійшли, але фактично її впроваджують: навіщо витрачати 19 мільйонів на інвалідів, яких вилікувати все одно не можна? Тут ще й дискримінація з опери «багаті-бідні», мовляв, якщо ви «лопухи», які «бабла» не мають, щоб дозволити дорогі приватні закладі для ваших дітей, то ані ви, ані ваші діти не повинні взагалі існувати, тим паче турбувати нас, еліту, посадовців-мільйонерів. «Держава тобі нічого не винна, це совок, фу».

Ви скажете, що це перебільшення? Але зневагою віддавало на кілометр від посадовців під час цієї зустрічі – і до батьків, і до педагогів, які за копійки працюють, і до дітей-інвалідів. Бо це два різних рівня, різні світи: ми – народ, і вони – посадовці. У них усе добре, а «лопухи» нехай виживають як можуть. Як сказала одна з матерів Задорожній: «Ви не розумієте, бо ви не маєте таких дітей. Якби ви мали таких дітей, ви б розуміли!»

Ми закриваємо державний реабілітаційний центр, але зможете встати чергу на фінансову допомогу, щоб лікуватись в приватних закладах

А ще Задорожна сказала: а чого ви невдоволені? Скрізь гарні центри є, можете на Закарпаття поїхати (ще б на Мальдіви порадила, куди колеги нещодавно ганяли, навіщо розмінюватися на дрібниці? – ред.), можете раз на рік обрати приватний заклад реабілітації (це так звана стаття 309, коли з бюджету виділяють кошти для реабілітації в недержавних центрах, – ред.), і з бюджету вам оплатять. Це також викликало невдоволення. По-перше, на практиці чекати чергу, коли гроші будуть виділені, приходиться більше року, по-друге, є «підводне каміння» – заклади не надають весь спектр реабілітації і просять доплатити. І по-третє, взагалі все це виглядає сумнівно. Як сказала нашому кореспонденту одна мама:

«Я приходжу до «Мальви», бачу, як педагоги проводять заняття – сиджу біля дверей або ж навіть є присутньою. До дитини комплексний підхід. А в кінці реабілітації мені надають висновок, де прописані рекомендації всіх педагогів, що потрібно з дитиною робити вдома. Я бачу, що робота ведеться, я бачу, що роботу провели. І таку реабілітацію ми отримували згідно приписання лікаря чотири разів на рік. У дитини відбувався прогрес.

І ось через майже два роки підійшла моя черга потрапити через соцзахист до (тут був названий один із приватних закладів, – ред). Приїжджаємо, дитину забрали в мене, я заходити в приміщення не можу. Добре, думаю, чекаю. В обід віддали дитину. Питаю: «Що було, які заняття?» Але пояснюють лише те, що дитина вела себе погано, займалась без бажання. У сина запитати не можу, що там конкретно було, він не розмовляє. Проходить два тижні такої «реабілітації» – я не бачу ефекту, я взагалі не знаю, чи займались з дитиною або ж її закрили десь в кімнаті та тримали там до кінця. І замість висновку про заняття, замість рекомендацій якась відписка на пів сторінки».

Центр реабілітації для дітей з особливостями розвитку «Мальва» закривають, а що буде з дітьми та дорослими, які тут проходили реабілітацію?

На зустрічі з посадовцями відбувся наступний діалог:

– Ви нам цифри, цифри, – сказала матір дитини з особливостями розвитку. – Але ось дивіться. У мене дитина, дванадцять років. Так? Ви закриваєте «Мальву». Ми можемо тільки один раз на рік поїхати по триста дев’ятій. А далі: ми сидимо вдома. От місто Дніпро: куди дитина з підгрупою А, важка, може піти на реабілітацію? Назвіть мені хоча б один центр у місті Дніпро, окрім «Мальви»? Ось ви кажете: скрізь гарні центри. Назвіть хоча б один доступний. А ось є в нас Олена (жінка, яка постійно проходила реабілітацію в «Мальві», ім’я змінили, – ред.), їй тридцять один рік, куди вона може піти? Вона просто буде сидіти вдома! Тому що центри – от, на Батумській який, він до 9 років, Придніпровський ви закрили, який був до 14 років. Тепер на Батумській (після ліквідацій інших закладів реабілітації, – ред.) – там черга на півтора роки вперед. Як ми можемо туди потрапити? А в «Мальві» я мала можливість отримувати послуги стабільно чотири рази на рік. Реально, ви закриваєте центр, дитина буде сидіти вдома. Приходить вчителька, яка не знає, що з ним робить. А в «Мальві» знають, що з ним робить, як із ним займатись. Назвіть центри, куди я можу піти записатись замість «Мальви», кажіть конкретно!

Посадовці не змогли назвати альтернативу.

Із звернення до Лисака С.П., Лукашука М.В. та Кришень О.В. 2023 року: «Я, мати дитини з інвалідністю, приводжу її на реабілітацію до центру вдруге. Дитина з великим задоволенням відвідує цей центр. Усі педагогі та інші спеціалісти дуже привітні, доброзичливі, уважні, професіонали своєї справи. Особлива подяка спеціалістам ЛФК, масажу та дефектологам, музичному працівнику. Хочу побажати, щоб центр продовжував свою діяльність, розвивався, приймав діточок і дорослих людей на реабілітацію як можна частіше. ВЕЛИКЕ ДЯКУЮ ВСІМ ПРАЦІВНИКАМ ЦЕНТРУ!!!»

Виступив Підлубний Едуард, заступник міського голови Дніпра. Він відсторонився від питання закриття «Мальви», мовляв», це область, це не місто, і сказав, що вони відкрили окремий заклад реабілітації лише для 22 осіб-аутистів.

В кабінеті батьки обурились: «А ми чим гірше? Чим гірші наші діти? Що це за дискримінація?»

І дійсно, тут каламутна історія. Нашим журналістам вдалося з’ясувати, що з міського бюджету виділяють гроші на реабілітацію виключно 22 осіб з аутизмом, ми навіть отримали відповідні документи, де їхні імена прописані. Ось про них сказав Підлубний. Мовляв, ми ось їх утримуємо, а на інших дітей виділяти кошти не будемо, хоча тут же на зібранні сказали, що більшість дітей, які проходять реабілітацію в «Мальві», з Дніпра.

Це брудна історія, але вона має пряме відношення до закриття «Мальви». Свого часу була субвенція з міського бюджету – 3 мільйони – і за це від керівництва «Мальви» вимагали реабілітацію 22 конкретних осіб з аутизмом. Але потім стався конфлікт із керівництвом закладу в батьків вказаних дітей. Ті вимагали повного утримання їхніх дітей, деякі з яких, за нашими даними, вже були повнолітніми, а керівництво не погодилось, заявивши, що «Мальва» – заклад реабілітації, а не утримання, у послугах реабілітації не відмовлено, але утримання неможливе. І дійсно, в Уставі так і прописано. Тобто утримання не передбачається. Це призвело до того, що група батьків цих 22 осіб почала тиснути на посадовців. І ось цей весь скандал зіграв свою негативну роль: тепер для батьків цих дітей з аутизмом створили окремий заклад, куди нікому не можна, окрім них, а інші діти з інвалідністю втратять можливість проходити реабілітацію.

Але виникає питання:

а чому з бюджету міста виділяють гроші на реабілітацію лише конкретних осіб з аутизмом, а не всіх аутистів, не всіх дітей з особливостями розвитку? Чим обумовлена така винятковість? Чому інші діти-інваліди дискриміновані?

Навряд чи вся ця історія з особливим центром для обраних 22 осіб має законний характер. «Інформаційне агентство Антикорупційна правозахисна рада» візьме це питання на контроль, з’ясуємо подробиці.

Але поки що дійсність така: державний центр реабілітації для дітей-інвалідів закривають, альтернативи немає, а Дніпровська міська рада приймає дискримінаційне рішення відрити власний центр лише для 22 двох осіб, імена яких прописані, і на це підуть гроші з бюджету.

Посадовці почали запевняти: «Не хвилюйтесь, відкриємо аналогічний центр замість «Мальви». Але батьки здивувались: «Навіщо новий, коли є старий, де робота вже налагоджена?»

І дійсно: навіщо?

Давайте навіть уявимо, що все так: у «Мальві» неякісні послуги, на які уходить багато грошей.

Пробачте, але на це може бути лише одна реакції – закрити?

А не думали, що можна змінити керівництво?

А не думали, що можна оптимізувати бюджет?

А не думали, що можна замінити співробітників, якщо вони не виконують свої обов’язки гідним чином?

За цією логікою – «у закладу є проблеми, отже закриваємо» – закрити потрібно тоді все взагалі.

Ми ось невдоволені роботою Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської області. Приїхали туди якось, а в кабінетах «тьотки» каву п’ють та плюють в стелю. Закрити! А ще ми невдоволені, що з бюджету на Департамент мільйони надходять, коли все – для фронту. Ось навіщо сотня заступниць голові обладміністрації Лисаку? Нехай симпатична Грицай лише буде, вона хоча б симпатична, а інші заступниці – це витрати, не на часі. Нехай ці кошти, що на заступниць йдуть, підуть на фронт.

Згодні?

Коломоєць Анатолій пообіцяв поки що «Мальву» не закривати

Після гучної дискусії виступив Коломоєць, який очолює комісію, що прийняла рішення про закриття закладу реабілітації для осіб з особливостями розвитку «Мальва».

І ми не знаємо, як реагувати: він правду сказав чи замилив очі? Це що було – батьків дійсно почули чи їх просто таким чином попросили «з речами на вихід»?

Але ж виглядав пан Коломоєць як людина порядна, яка спроможна допомогти. Виглядав чи є порядною?

Цитуємо обіцянку голови комісії:

«Шановні батьки. Ми почули всю вашу проблематику. Питання зніметься завтра на засіданні президії. І не буде розглядатися на наступній сесії обласної ради. Ми подумаємо, що можна краще зробити для ваших дітей».

– Я був у «Мальві», умови не найкращі, чесно, – додав Коломоєць.

– Наш вони влаштовують, – відповіла мати.

– Але для дітей хочеться найкращого.

– Добре, а де ми візьмемо краще? Ви хоча б це нам залиште! Ви зробіть краще, а потім це закривайте!

– Ми б і зробили краще, якби на вулиці сьогодні не було війни (і знову в них війна! Але ж війна їм не забороняє, наприклад, за десять мільйонів фарбувати лавочки в сквері, – ред.). Велика кількість бюджетних коштів йде для хлопців наших, які нас захищають. Ми обіцяємо, що знімаємо це питання з черги денної сесії. Воно не буде розглядатися. А разом із Надією Володимирівною будемо міркувати, що можна зробити. Дійсно, можливо якесь менше приміщення. Ми долучим донорів, зробимо гарні умови для дітей.

Батьки попросили залишити педагогів «Мальві», оскільки вони вже багато років працюють, знають дітей, мають до них підхід. Відповідь від Задорожної: «Якщо буде заклад, то залишаться і працівники».

Ми дуже сподіваємось, що дійсно посадовці виконають обіцянку. І що все не завершиться тим, що зараз батьків заспокоїли, почекають, доки скандал пройде, а потім тихо закриють центр реабілітації, як і планували (привіт, новомосковський мер Рєзнік!).

Це ж вікна Овертона. Спочатку: «Ні, це ж діти, чіпати не можемо!» Потім: «У нас є сумніви щодо якості послуг реабілітації». Потім: «Держава тобі нічого не винна, ти винен державі, і взагалі: усе для фронту». Потім: закрити «Мальву», спасіння дітей-інвалідів – справа дітей-інвалідів. А коли скандал, то ліквідацію ставлять на паузу. А заспокоїлись – тоді тихо ліквідують.

Це типовий сценарій, але ми сподіваємось, що Коломоєць та інші відповідальні посадовці все ж таки ви