Чи можуть в Україні мобілізувати жінок та чи обовʼязково проходити військову підготовку

У травні почав діяти оновлений закон про мобілізацію, що визначає умови, за яких жінок можуть призвати до війська. У матеріалі ZAXID.NET пояснюємо, кого із жінок можуть мобілізувати та за яких умов.

За яких умов жінок можуть мобілізувати

Жінки можуть мобілізуватись до війська лише добровільно. Це стосується як воєнного, так і мирного часу. Однак обовʼязково на військовий облік повинні стати всі жінки віком від 18 до 60 років, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю. Але військовий облік не означає обовʼязкову мобілізацію жінок. Як і раніше, жінки можуть піти на військову службу чи службу у резерві тільки за контрактом.

Ті жінки, що мають освіту, споріднену з військово-обліковою спеціальністю, із затвердженого Міноборони списку, також не зобовʼязані ставати на військовий облік, це добровільно.

У законі йдеться й про гендерну рівність у війську, що передбачає однакові умови як для чоловіків-контрактників, так і для жінок.

Чи обовʼязково жінкам проходити базову військову підготовку

За законом про мобілізацію, чоловіки з 18 до 25 років мають обовʼязково проходити базову військову підготовку. Це загальновійськова і фахова підготовка, яка у воєнний час триватиме 3 місяці. Жінки також можуть проходити базову військову підготовку, але лише добровільно. Для цього вони повинні бути придатні за станом здоровʼя і мати вік від 18 до 25 років.

Хто не підлягає призову на службу

Жінки можуть звільнитися зі служби у звʼязку з вагітністю або відпусткою для догляду за дитиною. Не підлягають мобілізації заброньовані працівники та працівниці, здобувачі передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною формою, докторанти та інтерни.

Крім того, не зможуть мобілізуватися:

• дружини, якщо обоє з подружжя проходять військову службу і мають дитину віком до 18 років;

• жінки, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років (якщо не мають заборгованості зі сплатою аліментів понад три місяці);

• непридатні до служби за станом здоровʼя або віком;

• жінки, які мають дитину віком до 18 років, якщо другий із батьків помер, його позбавили батьківських прав, визнали зниклим безвісти або він перебуває в місці позбавлення волі;

• жінки-опікунки або прийомні батьки, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років. Або якщо дитина – повнолітня з I чи II групою інвалідності;

• жінки, які виховують дитину до 18 років, хвору на важкі ураження нервової системи, з важкими вродженими вадами розвитку, онкологією, паралічем, важкими психічними розладами, цукровим діабетом I типу, гострими захворюваннями нирок;

• усиновлювачі, які утримують дитину до 18 років, яка перед цим була сиротою;

• ті, хто має чоловіка з інвалідністю І чи ІІ груп;

• ті, хто має чоловіка з інвалідністю ІІІ групи, яку він отримав, втративши кінцівки, кисті рук, стопи ніг, один із парних органів, або якщо він (вона) мають онкологію чи психічні вади;

• ті, у кого один з батьків має інвалідність І чи ІІ груп або ті, у кого один з батьків чоловіка (дружини) має інвалідність І чи ІІ груп (якщо більше немає не військовозобов'язаних, які зможуть за ними доглядати);

• якщо близькі родичі загинули або зникли безвісти під час АТО чи участі в бойових діях під час воєнного стану;

• якщо близьким родичам присвоїли звання «Герой України».