Чи потрібні у Львові простір або вулиця імені Рафала Лемкіна

Юлія Хомчин

директорка Інституту стратегії культури, депутатка Львівської міськради, «Самопоміч»

Наше вміння віддати належне минулому, спроможність пошанувати та визначити акценти у памʼятанні та осмисленні минулого є безпосереднім свідченням й нашої здатності задбати й про памʼятання сьогодення. Ми не зможемо у гідний спосіб памʼятати про теперішнє, уявляти та планувати майбутнє, якщо не зуміємо вшанувати й осмислити минуле.

Коли я думаю про Рафала Лемкіна і його слід у житті нашого міста, його роботу з поняттям людяності, його внесок у світову правову науку і правду, я думаю і про те, чому він незнаний і почасти чужий для багатьох у Львові? Чому чужий науковець, який зміг ознакувати, впровадити у правовому полі та допомогти визнати злочини проти людяності, які назвав геноцидом ?

Рафал Лемкін жив, навчався та працював у Львові. Де його місце у памʼяті нашого міста, його міста?

Як людині, яка любить Львів, працює у ньому і для нього, мені прикро, що місця для цієї людини ми досі не відшукали, не проговорили, навіщо воно нам та чому ми маємо його мати. Коли як не сьогодні і як не зараз нам варто й необхідно його створити. Дії Росії у цій війні проти нас мають усі ознаки геноциду. Днями світ побачив жахливі кадри сирійської вʼязниці Седная. 30 тис. людей закатовані, знищені в муках і тортурах. Ми на власні очі бачили звірства у Бучі, Ізюмі, Маріуполі… На жаль, геноцид — це про сьогодення нинішнього світу, це про зараз, а не лише про термін у наукових працях Лемкіна. Ідеї Лемкіна надзвичайно важливі для правової науки, для української історії та правди про злочини проти нас. Саме Рафал Лемкін назвав злочини сталінського режиму проти українського народу геноцидом.

Імʼя Лемкіна для Львова — це про свідчення цивілізаційного та людиноорієнтованого вибору. Це дзвін і постійне нагадування про те, якою Людина ніколи не повинна стати чи бути. Це про приналежність до цього вибору. Про Львів у європейському та світовому вимірі.

І коли одним з аргументів тривалої дискусії навколо цього у Львові стає протиставляння своїх і не своїх, то людина, завдяки якій злочини сталінського режиму проти українців ознаковані в правовому полі як геноцид, а правда про Голодомор стала відкритішою, людина, праці якої внесені в федеральні списки екстремістських матеріалів у Росії, не може бути не своєю.

Якщо ви підтримуєте ідею створення у Львові простору Рафала Лемкіна/найменування його іменем однієї з вулиць у місті, прошу сказати про це від себе. Залишаю посилання на форму, де це можна дуже швидко зробити. Як депутатка Львівської міської ради обіцяю донести ці думки до людей, які приймають відповідні рішення у комісіях, а також до колег депутатів ЛМР, які за ці рішення голосують. Прошу фіксувати цю позицію і в коментарях до цього посту. Прізвище та імʼя, сфера у якій працюєте/інституція яку представляєте. Якщо є бажання, то і власну аргументацію.

На титульному фото правник та фундатор дослідження геноциду Рафал Лемкін

Оригінал

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter