Чи є необхідність додаткової мобілізації?

Очевидно в умовах збільшення противником кількісного складу армії та окупаційного контингенту додаткове залучення захисників на фронт необхідне.

І для планового покриття втрат, і для формування нових військових зʼєднань, які у перспективі дадуть можливість ротувати формації переднього краю.

Очевидно, окрім добровільного бажання чоловіків бути Чоловіками і взяти участь у священній війні української нації проти відвічного ворога, а також бажання багатьох жінок стояти поруч, необхідні системні заходи щодо залучення до виконання конституційних обовʼязків перед Батьківщиною соромʼязливих чоловіків (чи «воно» в спідницях), що вже три роки переминаються з ноги на ногу та ніяк не можуть відважитися. Треба підштовхнути.

Ніхто не навчився плавати, поки не вступив у річку. З війною і продовженням роду те саме. Треба переступити страх невідомого і все вийде. Тут на нулі теж є життя.

Також потрібне часткове обмеження прав ухилянтів в майбутньому, приміром обирати і обиратися, працювати в органах влади і місцевого самоврядування, силових структурах, отримувати будь-які державні пільги. Логіка проста – не відчуваєш обовʼязків, не матимеш усіх прав.

Проте головним, є максимальне сприяння і підтримка тих, хто добровільно зголошується до оборони країни – козаків.

Покозачених українців та обовʼязково 100% підготовка населення до можливого спротиву окупантам – запорука посилення обороноздатності країни і прививка від бажання когось на нас напасти.

Тотальне патріотичне виховання дітей та військово-патріотичне підлітків. Тут явний провал або свідома диверсія Міносвіти, з якого пішов Табачник, але ніяк протягом крайніх 10 років не вивітрився табачниківщина. А останні кроки по зачищенню вивчення історії України в школі є неприпустимою і свідомою диверсією проти майбутнього державності.

Щодо вікових категорій. Вважаю, що чоловіки категорії 50+ мають займати до звільнення з сил оборони тилові посади (окрім тих хто виявив бажання і має здоровʼя воювати на передку). При чому, що півроку скорочувати термін звільнення. Нині 60, через півроку 59 і так як мінімум до 55.

Щодо категорії 18-25. Багато хлопців цієї категорії служать добровільно підписавши контракт. Щодо інших має бути на мою думку обернений підхід як до категорії 50+. Кожних півроку тривання війни має планово скорочуватися верхня мобілізаційна планка.

Приміром з початку 2025 року до лав Сил оборони можна було б залучати, починаючи з 24 років, триватиме війна високої інтенсивності у 2025 років з липня варто призивати 23 літніх.

Тоді і юнаки розумітимуть свої перспективи і армія поступово омолоджуватися. Заклики негайно звільнити з лав війська людей категорії 50+ і не чіпати «наше майбутнє» 18-25 років вважаю небезпечним і злочинним популізмом з чиїх вуст вони б не звучали.

Це екзистенційна війна української нації (не за владу, депутатів, корупціонерів і «що вона мені далі», а за рідну землю і за свій рід) і допоки ворог не відмовився від своїх планів у нас просто немає вибору.

Планові системні дії, невідворотність покарання, зрештою суспільний осуд мають опритомнити частину суспільства, яка вирішила, що її хата скраю і це не її війна.

Популізм найгірший ворог на війні. Ми вже бачимо, як гнєзділовщина дає страшні наслідки.

На жаль, закон про декриміналізацію СЗЧ поки не дає наслідків, тому крім пряників (звільнення від кримінальної відповідальності у випадку добровільного повернення) має наступити батіг посилення відповідальності, переведення в категорію дизертирства і зняття строків відповідальності.

Але суспільству крім слів треба й приклади. Коли хтось говорить, що воюватимуть всі, то варто почати з тих, хто має право на носіння зброї. Думаю суспільство аплодуватиме появі на фронті декількох прокурорських штурмових і суддівських бригад. Хочете судити і обвинувачувати іменем України, то покажіть особистим прикладом як її треба захищати. Є питання і до інших правоохоронних органів. В МВС до речі, дуже туго йде планове залучення працівників до бойових частин. Одне діло бабців в переходах ганяти, інше потрапити в сирий окоп.

Ті, хто намагатиметься відкосити, звільнитися треба позбавити всіх прав, привілей, звань, заставити повернути в державну казну бездарно потрачені на них кошти.

Скажете теж популізм. Але такий популізм в умовах війни я думаю прийнятний.

Ще маю чітку сформовану позицію щодо тероборони. 

Дехто думав, що потрапивши туди можна уникнути потрапляння на передок. Треба позбавити цієї ілюзії. Всіх придатних перевести в бойові частини, а підрозділи тероборони набрані з числа обмежено придатних, поранених, старших віком спрямувати виключно на охорону і оборону обʼєктів в тилу.

Ці думки пишу з окопу на нулі в околицях Часового Яру. В час невеликого затишшя. Якщо не знищать «старлінк» і генератор, буде ще чим його зарядити, в ті декілька хвилин звʼязку зі світом планую оприлюднити свій маленький окопний маніфест чи експертну думку солдата:) Розцінюйте, як хочете.

Популізм і хатоскрайність на війні не допоможуть. Не хочете йти на війну, війна прийде до вас. І постраждаємо не ми. Нам що, ми за крайні 2,5 років на Донбасі поміняли приписки в десятках вже не існуючих посадках і знищених селах. Треба буде і на руїнах Кончи-Заспи повоюємо…