Чому Україна найшвидша в Європі з цифровізації, або Про «Трембіту» та нові е-послуги

Про важливість цифровізації, кейси в межах країни, як це впливає на державу і громадян, а також, як волонтери найбільшої ІТ-компанії України розробляють ІТ-рішення для країни Тvoemisto.tv розповів директор з розробки програмного забезпечення ЕРАМ Україна В’ячеслав Проценко.

Як оцінюєте прогрес держави в напрямку цифровізації за останні роки?

За темпами розвитку цифровізації Україна посідає п’яте місце в світі. Я б додав, що ми одні з найшвидших у Європі, хто впроваджує цифровізацію, нас уже називають «європейські тигри». Так приблизно воно і є, бо доволі бюрократизована система в Європі не дозволяє країнам швидко йти в ногу з часом. 

Назвіть ключові проєкти цифровізації в Україні?

Найважливіший крок, який ми, як країна, зробили на шляху до цифровізації, це впровадили цифрові документи в  “Дії”. Україна перша в світі почала визнавати електронні документи, які мають таку саму силу, що й паперовий аналог. Це великий крок уперед, який дозволив оцифрувати: водійське посвідчення, техпаспорт на авто, паспорти, реєстрацію бізнесу, судові послуги, отримання довідок та витягів тощо. Тобто всі речі, які людина потребує час від часу  базуються на одному простому законі: мій паспорт прирівнюється до цифрового паспорта, мої документи в Дії, електронних реєстрах, які я показую, прирівнюються до реальних паперових документів. У цей амбіційний проєкт для України були задіяні спеціалісти EPAM на волонтерських засадах на початку, вони проінвестували свій талант, час і досвід світового рівня.

Важливим є те, що компанія ЕРАМ взяла участь у трансформації Державної служби статистики й допомогла запустити публічну бета-версію оновленого порталу. Робота включала  розробку стратегії трансформації та її технологічну реалізацію з використанням прогресивних хмарних технологій і рішень передавання даних. Основна мета проєкту – наблизити інструменти й методи роботи державної організації до принципів діяльності технологічної компанії.

Якщо говорити про соціальні проєкти, то серед прикладів можна навести Реєстр пошкодженого і знищеного майна. Це система, яка відновлювати Україну, допомагає людям, які втратили домівки чи потребують їх реконструкції та відбудови.

Наскільки спрощують життя і побут цифрові державні послуги та документи? Чому вони важливі?

Так, вони справді все спрощують і пришвидшують. Питання, вирішення яких раніше могли займати кілька днів чи навіть тижнів, тепер можна з’ясувати за годину-дві. І все це онлайн без черг та бюрократії. Наприклад, мама може отримати необхідну  довідку, не стоячи в черзі до відділення соцслужби, а приватні підприємці, не відвідуючи банк, заповнювати бланки або декларації про сплату податків.

Зрештою, тепер можна й не пам’ятати, куди поклали водійські права, бо вони уже в Дії! Це стосується і бронювання військовозобов’язаних, і рішення щодо судових справ чи сплати штрафу. Раніше на вирішення таких запитів йшло чимало часу, бо доводилося готувати й надсилати листа про штраф, виписувати чи видавати квитанцію, лише потім сплачувати його. Але, крім часу, держава також на це витрачала величезні кошти. Натомість тепер є глобальна економія і, що найголовніше, поступовий відхід від корупції, адже люди вже не повинні щоразу спілкуватися з держорганами.

Наскільки безпечними є дані, які зберігаються в мережах, а не на папері?

Питання слушне, але в такому разі я маю зустрічне питання: а чи впевнені люди, що їхні папери були чи є в безпеці, що їхні дані не потрапили в чиїсь руки? Зацікавлені особи могли запропонувати гроші й дізнатись про доходи, видатки чи ще якісь дані. Тож, навпаки, раніше реєстри були незахищеними, тепер із цим краща ситуація. Принаймні немає кричущих випадків.

Якщо брати технологічний ланцюжок, то в Україні є кілька систем, які контролюють доступ до даних. Перша – система електронного обміну даними «Трембіта», яка регламентує, хто робить запит на дані, у кого, й відразу показує цей запит. Друга – сам мобільний застосунок, який показує лише свої дані, а не чужі. Єдиний виняток – діти: про них в «Дії» у батьків є вся необхідна інформація.

Розкажіть, що компанія EPAM робить для того, щоби прискорити цифровізацію країни?

З початку повномасштабного вторгнення наші волонтери реалізували близько 40 цифрових рішень на користь держави та громадських організацій, які суттєво полегшили життя українців та зробили взаємодію з державними структурами прозорою та простою. Зокрема, такі проєкти волонтери створювали для різних міністерств. Наприклад, наші колеги розробили та впровадили якісні зміни в системи електронної черги для запису в консульства України за кордоном на запит Міністерства закордонних справ України, за проханням Міністерства аграрної політики України волонтери EPAM створили онлайн-платформу, що допомогла своєчасно зібрати інформацію для посівної кампанії в Україні, тощо. Також ми тісно співпрацюємо і з міськими та обласними державними органами. Наприклад,  наші колеги оновили сайт згідно зі світовими вимогами щодо забезпечення доступності інформації Вінницької обласної військової адміністрації, створили дашборд відновлення Харкова, який забезпечує прозорість у співпраці з фондами, донорами та залученими коштами тощо. Також ми активно допомагає різноманітним фондам. Зокрема, наші колеги були долучені до створення платформи для волонтерських зборів HelpUA Foundation, яка створена за принципом маркетплейсу та до платформи для ГО «savED», яка займається відновленням зруйнованих шкіл.

Також час від часу ми долучаємось до проєктів, які реалізовує Міністерство цифрової трансформації на основі тендерів. Окрім того наша команда консультує Міністерство цифрової трансформації на рівні порад і технологічних новинок. Ми є корпоративним бізнесом, а не державним сектором. І оскільки в нас набагато вищий темп, швидкість розвитку технологій, ми ділимося досвідом і знаннями, а держава вже дивиться, аналізує та вирішує, що саме застосовувати. Наприклад, як розвивати штучний інтелект у тій чи іншій сфері діяльності.

Якою є головна мотивація працівників ЕРАМ до волонтерства?

Різні проєкти дають різну мотивацію. Кожна людина, яка приходить у волонтерство, має свій запит. Він може стосуватися бажання допомоги дітям, захисникам, переселенцям, тим, хто в небезпеці. Також це можливість прокачати технічні навички і отримати досвід роботи в іншій ролі.  Якщо це не відповідає її мотиваційному запиту, вона цього не робитиме.

Наприклад, у нас був проєкт, коли ми допомагали Міністерству закордонних справ України впоратись із електронними чергами в консульствах України за кордоном, про який я вже згадував. Наша команда зібрали вимоги від міністерства, різних організацій і намагалися з’ясувати причину. Виявилось, що певні люди вибирали всі слоти, щоби потім продавати їх через інтернет. Цю глобальну проблему, через яку люди не могли нормально записатися на прийом, ми усунули, зробивши так, щоб електронна черга працює через авторизацію в «Дії».

Ми вже говорили з вами про переваги й недоліки цифровізації. Що Україна може зробити більше в ній, що є нагальним і невирішеним?

Україна, звісно, може більше. Але швидкість не дається просто так. Завжди працює трикутник ІТ: ціна – швидкість – якість. По суті, дві речі завжди будуть постійні й стабільні, а одна кульгатиме. Наприклад, якщо треба щось зробити швидко, то доведеться або заплатити більше, або поставити під питання його якість. Або ж, навпаки, якщо потрібна вища якість – доведеться платити більше або робити довше. Отже, все має бути збалансоване.

В Україні й так усе розвивається досить швидкими темпами. Але варто розуміти, що сам процес обговорення й цифровізації досить складний. Наведу приклад: буквально за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення відбувся Дія.Саміт, де представили таку комплексну послугу, як реєстрація і зміна проживання. Вона включала комунікацію між трьома міністерствами й ТЦК. А це важко і довго. По суті, не така важка технологічна складова, як сама специфіка роботи державного ІТ. Будь-який похід кудись чи комунікація між відомствами може призвести до затримки розробки сервісу.

Чи зауважили ви, що війна пригальмувала, а можливо, навпаки, пришвидшила процес цифровізації в країні?

Ні, не пригальмувала. Але куди вже швидше! Війна породила специфічні сервіси, які раніше не були в фокусі. Наприклад, постало питання про кібербезпеку та посилений захист реєстрів, з’явилися оперативні чат-боти, військові облігації, сервіси для ВПО та інше, що вкрай необхідне для підтримки стабільності держави, армії, населення. Насправді для цього були докладені колосальні зусилля.

Ольга Шведа

___________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.