Як благодіяння Божі допомагають нам у боротьбі зі злом

Господь не є «десь там» – Він поруч з нами, Він повсякчас благодіє у нашому житті. Однак люди переважно настільки до цього звикли, а деякі навіть так возгордилися, що не помічають чудесні вияви Його любові в нашій тяжкій буденності, або ж приписують їх до виключно власних заслуг. Але Бог – усюди, незважаючи на дію зла й гріха у цьому світі. Світ досі існує, життя попри все на землі триває – і це найкращий доказ того, що в світовій боротьбі добра проти зла перемагає добро.

Це добро існує завдяки тому, що Бог є Джерелом добра й любові. Бог є благий за самою Своєю природою, і тому будь-яке справжнє благо, яке тільки можна собі уявити, походить від Нього. Часто ми все необхідне для нашого життя (повітря, сонце, воду, рослини, тварини, знання, можливості, здібності тощо) сприймаємо як даність, але це все – вияв Божого благовоління щодо нас, вияв Його любові і Його дари.

Під час важких життєвих випробувань, під час дії зла у цьому світі, люди починають розуміти, що не всесильні, і що їхні земні блага, на які вони покладали надію і які часом уявляли ледь не сенсом свого життя – дуже крихкі, тимчасові, які можна втратити в одну мить. І тоді, коли люди усвідомлюють свою неміч, вони згадують про Бога, просять чуда, особливої допомоги, на яку не здатні самі. І ці чудеса Господь завжди подає нам. Потрібно тільки захотіти їх побачити та усвідомити.

Чудеса відбуваються завжди, в будь-який час, у будь-якому місці. І багато із них Господь звершує через людей. Він благодіє через тих, які стають провідниками Його волі, сповнюють Його заповіді, допомагають «носити тягарі» ближніх, відкривають свої серця для інших, виявляючи любов і милосердя.

Нині, під час війни, в ці справді темні для нашого народу часи, по-особливому видно світлих серцем і справами людей, по-особливому відчувається і цінується підтримка, небайдужість, милосердя, добро, благодійність – вияви Божого благовоління щодо нас, яке розкривається та поширюється через благодійників. Наша країна попри чорні плани імперії зла не впала «за три дні». Не раз у дуже складні моменти «раптово» надходила необхідна підтримка від міжнародних партнерів, від тих, від кого ми її не очікували. Не раз траплявся ніби «збіг обставин», «співпадіння» на нашу користь. Не раз ми відчували вчасну допомогу від зовсім незнайомих нам людей. Часом здавалося, що навіть природа нам допомагала…

Це благодіяв і продовжує благодіяти у нашому житті Господь. Тому й пише святитель Іоан Золотоустий: «Коли будь-яка добра справа буде вчинена нам людьми, то будемо дякувати за це Богові». Дякуймо і людям, і Богові за всі Його благодіяння щодо нас, адже вдячність – це природна реакція на добро, яка спонукає і далі його поширювати, ділитися ним з іншими, примножувати добро у цьому світі.

Дякуймо Богові за дар життя, за те, що маємо день сьогоднішній з усіма його здобутками, цінностями, радощами та викликами, які спонукають нас до утвердження в добрі. Дякуймо за можливість жити, а відтак – боротися, аби стати кращими, сильнішими і досягти перемоги. З Богом – до перемоги!