Медіаюрист Олександр Бурмагін (зліва) та регіональний координатор Інституту масової інформації Павло Пущенко на тренінгу, фото Світлани Білоус
Аби медіа чи журналісту отримати бажану відповідь на інформаційний запит, він має бути чітко структурований, його потрібно писати на юридичну особу, а у разі відмови варто писати скаргу та йти до суду.
Про це зазначив медіаюрист Олександр Бурмагін під час тренінгу “Захист свободи слова та права медійників в умовах війни” який організував регіональний хаб Інституту масової інформації “Медіабаза Чернігів” спільно з ГО “Чернігівський громадський комітет захисту прав людини”.
За словами Бурмагіна, багато чиновників не надають відповіді на інформаційні запити журналістів, посилаючись на воєнний стан в країні. Однак, це є протизаконним, якщо інформація не є таємницею.
Він додав, що орган влади має посилатися на трискладовий тест перед тим, як відмовити журналісту у інформації. Загалом інформація ділиться на таємну, службову та конфіденційну. І якщо запит є саме на таку інформацію, чиновники мають у відповіді чітко обґрунтувати, як саме інформаційний запит відноситься до тієї чи іншої інформації.
Як зазначив юрист, в указі Головнокомандувача №73 є чіткий перелік інформації, яку не можна розголошувати. Всю іншу інформацію у відповідь на інформаційний запит оприлюднювати можна, адже на них діє та сама норма, що і у мирний час і будь-яких інших обмежень немає.
Олександр Бурмагін радить: якщо можновладці порушують права журналістів на доступ до інформації, варто писати скаргу та йти до суду. “Навіть якщо ви вважаєте, що це не суттєве питання. Це може стати прецедентом і допомогти у вирішенні інших спірних питань іншим редакціям”, – зауважив він.
Олександр Бурмагін, медіаюрист, фото Світлани Білоус
Аби отримати бажану відповідь на інформаційний запит, юрист радить писати на юридичну особу (міська військова адміністрація, міська рада і т.п.), а не на конкретну особу (міський голова, начальник військової адміністрації а т.п.). Також він додав, що дуже розгорнуті питання або їх велика кількість у запиті дають посадовцям “поле для маневрів”. Тому, інформаційний запит має бути чітко структурований і містити умовно не більше трьох питань в одному.
Окрім того, за можливості просити конкретні документи, а не формулювати питаннями опис інформації (рішення сесії про виділення земельних ділянок з додатками, фінансова і бухгалтерська звітність органів влади, штатні розписи, тощо).
Учасники тренінгу, фото Світлани Білоус
“Не зважаючи на деякі нюанси, можу сказати, що навіть під час дії воєнного стану, Україна показала дуже високий рівень свободи слова”, – підсумував спікер.
Крім того, Олександр Бурмагін запропонував зацікавленим більш глибоко зануритися у юридичні аспекти прав та обов’язків журналістів, почитавши відповідну літературу на сайті “Платформа прав людини”.
Нагадаємо, Медіабази — це мережа регіональних хабів для журналістів, які Інститут масової інформації створив восени 2022 року для підтримки роботи незалежних медійників в умовах повномасштабної війни Росії проти України. У медіабазах медійники можуть безоплатно отримати захисне обладнання, пройти тренінги, попрацювати зі світлом й інтернетом тощо.
Діяльність здійснюється в рамках проєкту “The Bar and local media: building synergy for the Freedom of Speech”, який реалізує Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги у співпраці з ГО “Чернігівський громадський комітет захисту прав людини” завдяки підтримці Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів.
Комунікаційниця Медіабази Чернігів Світлана Білоус
English (US)