Як сімʼям отримати безкоштовні послуги підтримки у Львові

У житті трапляються випадки, коли сім'я з тих чи інших обставин потрапляє у кризову ситуацію: чи то виникають труднощі із розвитком дитини, чи то погіршуються стосунки у середині сімʼї. У таких випадках важливо не залишатися наодинці зі своїми проблемами. Важливо отримати допомогу від фахових спеціалістів.

***

Сім'ям, які опинилися у складних життєвих обставинах, у Львові комплексну допомогу надають у комунальній установі «Центр соціальної підтримки дітей та сімей “Рідні”» ЛМР. Там працює відділення «Служба підтримки сім'ї», у якому, до прикладу, можна отримати безкоштовну консультацію психолога, обговорити проблеми, страхи та сумніви, які турбують.

Це відділення постійно розвивається, щоб ефективно та якісно надавати послуги сім'ям. Так зараз триває проєкт «Посилення потенціалу відділення “Служба підтримки сім'ї” Центру “Рідні”». Реалізує його благодійний фонд «Рідні» у співпраці з управлінням «Служба у справах дітей» та Центром «Рідні» за підтримки Уряду Великої Британії. Метою проєкту є збереження та підвищення потенціалу сімей, що потребують додаткової підтримки задля благополуччя дітей, а також поширення кращих практик та досвіду на національному рівні.

Проєкт стартував у червні 2024 року і триватиме він до березня 2025 року. Послугами можуть скористатись біологічні сім'ї, що опинились у складних життєвих обставинах, сім’ї, які виховують дітей з інвалідністю або з особливими освітніми потребами, сім’ї усиновителів, а також прийомні, опікунські сім'ї та дитячі будинки сімейного типу.

Робота з дітьми з особливими освітніми потребами

Керівниця комунальної установи «Центр соціальної підтримки дітей та сімей “Рідні”» ЛМР Наталія Фляк (сестра Юлія) розповіла, що завдяки проєкту вдалося впровадити новий напрямок — надання послуг дітям з інвалідністю, які є сиротами чи позбавлені батьківського піклування та проживають у ДБСТ, або ж у прийомних сім’ях.

«До цього часу ми не працювали з дітьми з особливими освітніми потребами. Батьки-вихователі, опікуни, чи прийомні сім’ї, які беруть таких дітей, як і кожні мама й тато, проводять 90% свого часу наодинці з ними. У батьків накопичується дуже багато внутрішніх проблем, які можуть призвести до вигорання. Це стосується і самих дітей. Тож батьки можуть привести дитину до нас, залишити, і з нею займатиметься психолог або ж інший фахівець. А батьки-вихователі у цей час можуть почитати, відновити сили або відвідати лікаря», – зазначила Наталія Фляк (сестра Юлія).

«Зазвичай прийомні батьки виховують дитину не з народження, і, окрім медичних чи реабілітаційних послуг для дитини, родини потребують професійної підтримки – як під час адаптації дитини в сім'ї, так і в довгостроковій перспективі. Також ми працюємо із сім'ями, які опинилися у складних життєвих обставинах, і з біологічними сім'ями, які виховують дітей з інвалідністю. Залучивши додаткових фахівців, ми прагнемо забезпечити своєчасне надання якісних послуг дітям», – додала проєктна менеджерка БФ «Рідні» Марія Кандиба.

Якісна і комплексна робота з дітьми з особливими освітніми потребами дуже важлива. Це той ресурс, який здатен дати дитині шанс на повноцінне життя. Наталія Фляк знає про це із власного досвіду, адже є мамою-вихователькою у ДБСТ.

«Я взяла дівчинку, яка мала аутизм і синдром Шегрена-Ларссона. Тоді вона була у третьому класі, зараз — у восьмому. Дівчинка не розмовляла. Це дитина, яку не задіювали до освітнього процесу, бо вважали, що її діагноз настільки важкий, що вона не зможе навчатися. На сьогодні вона читає у класі найраще. Також перейшла у приватну гімназію і має чудову вимову англійською. У гімназії навчається без асистента. Це все потребує великого ресурсу. Це велике досягнення. Водночас це приклад для мене, як для керівниці установи», – додає Наталія Фляк.

Відділення «Служба підтримки сім’ї» працює із майже 20 дітьми з особливими освітніми потребами.

Також у межах проєкту підсилили команду, додавши вузькопрофільних спеціалістів. Йдеться про корекційного, нейрокорекційного психологів, арттренера та логопеда.

«На сьогодні багато дітей з різних причин стикаються із затримкою розвитку мовлення. Послуги логопеда є досить дорогими, і, як наслідок, не всі родини можуть дозволити собі регулярні корекційні та логопедичні заняття. Наш проєкт передбачає надання таких послуг. Крім того, під час роботи з сім'єю фахівці можуть виявити інші проблеми, такі як складні стосунки між батьками та дітьми, труднощі підліткового віку або конфлікти між дітьми в родині. У таких випадках до процесу залучаються психологи і родина отримує можливість відвідувати сімейні консультації», – розповідає проєктна менеджерка БФ «Рідні».

Особливості роботи корекційного психолога

Один з фахівців, який працює в командні проєкту, – це корекційний психолог. Його спеціалізація передбачає роботу з дітьми, які мають певні особливості у розвитку – вроджені або набуті.

«Головна моя мета, мета корекційного психолога, – це гармонізація психофізичних функцій у дитини. Наприклад, психомоторних, сенсорних, комунікативних і, що дуже важливо, допомогти їй адаптуватися у соціумі з наявними індивідуальними особливостями», – пояснює корекційна психологиня Наталія Гожельник.

Корекційний психолог працює не лише з дітьми, а й з їхніми батьками.

«Тут основний акцент робиться на супроводі, на консультуванні і наданні просвітницьких і психоедукаційних послуг. Проводяться зустрічі з батьками у різному форматі: воркшопи, індивідуальні та групові консультації, терапевтичні сесії тощо», – каже психологиня.

Робота з батьками завжди ведеться паралельно із роботою з дітьми. Під час першої зустрічі корекційний психолог вивчає ситуацію, збирає максимум необхідної інформації, яка буде потрібна для подальшої роботи.

«Після того, як ми з дитиною знайомимося і встановлюємо контакт, я проводжу комплексну діагностику, яка дає можливість мені побачити, що саме відбувається у її такому маленькому і, водночас, великому світі. Маючи спеціалізовані знання про особливості розвитку дитини на різних етапах, функціонування дитячої психіки та вікові кризи, я можу бачити дитину не з позиції “клієнта з проблемами, які потребують корекції”, а як повноцінну особистість, яка через певні обставини опинилася в пастці труднощів і потребує підтримки, ресурсів, нового досвіду та знань. Після проведеної первинної діагностики стає зрозуміло, куди рухатись далі, які дитячі потреби залишились незадоволеними, які є слабкі сторони і сильні якості, які патерни сформовані і наскільки вони дитині допомагають, чи заважають. Тут починається наш спільний шлях», – розповідає Наталія Гожельник.

Під час роботи з дітьми психологиня використовує різні методи. Зокрема, психогімнастику – комплекс різних вправ або ігор, які спрямовані на розвиток і корекцію когнітивної та емоційно-вольової сфери.

«Дуже люблю малювати з дітьми. Це може бути вільне, тематичне малювання. Наприклад, тренування з шаблонами, фігурами, кляксами, відбитками, створення власних картин, перемальовування. Також це створення історій, що дуже подобається малечі. Це музично-ритмічні ігри. Це ігри на вираження різних емоцій. Діти полюбляють активні ігри, на координацію в просторі. Дуже люблять, щоб у них під руками щось було, тож проводжу вправи з дидактичним матеріалом, картки, намистинки, кубики, різні гудзики. Тобто все, що може сприяти розвитку дрібної моторики», – перераховує Наталія Гожельник.

Фото з подій та активностей проєкту

Загалом у межах проєкту корекційна психологиня індивідуально працює з понад 10 дітьми.

Арттерапія як спосіб вирішення проблем

Арттренерка — ще одна фахівчиня, яка приєдналася до команди відділення «Служба підтримки сім'ї» у межах проєкту. Разом із психологинею вони проводять заходи як для батьків, так і для дітей. Важливо зазначити, що арттерапія — це методика, через яку творчість використовується як інструмент для взаємодії з собою. Застосування цієї методики особливо корисне у роботі з бенефіціарами, які пережили стресові події.

«Кожен вкладає у творчий доробок, який створює, те, що для нього важливо. І потім разом з тренером ідентифікує, що саме зображено і як з цим потрібно працювати. Елементи арттерапії використовуються для того, щоб стабілізувати психоемоційний стан людей, щоб працювати з депресивними, тривожними ситуаціями, гострим стресом, а також є емоційною і психосоціальною підтримкою у складних життєвих обставинах», – пояснює арттренерка проєкту БФ «Рідні» Валерія Польська.

Арттерапію проводять із дітьми молодшого та середнього шкільного віку, з підлітками, з батьками, а також з батьками та дітьми разом. Заняття відбуваються як в групі, так і індивідуально.

Насамперед, під час першої зустрічі, фахівчині визначають запит клієнта, щоб розуміти як працювати надалі та як найефективніше надати допомогу.

«До прикладу, приходить сім'я із запитом на стабілізацію стосунків з дитиною-підлітком. Усі члени сім'ї разом створюють спільний малюнок. Далі ми обговорюємо: хто і що намалював, а що це означає, а як батьки реагують на те, що намалювала дитина, чи всім вистачило простору, чи всім вистачило матеріалів. Бо іноді так трапляється, що одна людина в просторі займає весь малюнок. І тоді важливо дізнатися, як почуваються інші члени сім'ї», – пояснює арттренерка проєкту.

Як наголошує фахівчиня, під час роботи з підлітками важливо враховувати те, що це ще діти, але вони вже відчувають себе дорослими і незалежними, є окремими особистостями і мають власне уявлення про світ та власні побажання.

«Тож під час роботи з підлітками має бути повага і фокус, акцент на їхній незалежності і життєвій позиції. У цю комунікацію ми завжди заходимо на рівних, це дуже важливо», – підкреслює Валерія Польська.

Ключова різниця між розмовними методами терапії та арттерапією у тому, що є творчий доробок — малюнок, обʼємна робота, колаж тощо. Він використовується як проміжний етап спілкування між терапевтом і бенефіціаром та дозволяє глибше зрозуміти людину зсередини.

«Коли людина малює або ліпить із пластиліну, то вона звертається до свого внутрішнього світу. Коли нам ставлять питання: "А що ви думаєте", то в нас включається фільтр, який оцінює: "Чи хочу я відповідати на це питання? Чи хочу я про це думати? Що взагалі відбувається?" Тому у нас здійснюється фільтрація того, про що ми розмовляємо з тренером. Коли ж ми занурюємося у арттерапію, у творчий процес, то у більшості випадків ми думаємо набагато менше. І, відповідно, можемо звернутися до своїх внутрішніх ресурсів. Через це арттерапія швидше діє», – розповідає Валерія Польська.

Важливо зазначити, що арттерапія також пришвидшує процес відновлення. Вона дозволяє виразити свою проблему у якусь форму поза тілом і побачити її. Тобто це дає можливість дистанціюватися від емоцій і відповідно прожити їх швидше.

Групові заходи для сімей

У межах проєкту «Посилення потенціалу відділення “Служба підтримки сім'ї” Центру “Рідні”» відбуваються і групові освітні заходи. Зокрема, це терапевтичні сесії для батьків, практичні семінари, воркшопи, спільні події для батьків з дітьми. Також спілкування з сім'ями, які через війну поселилися і мешкають у Львові. Ведеться робота і з підлітками.

«Наприклад, нещодавно у мене було заняття з підлітками на тему "Коло радості". Це про пошук ресурсів з активностями, які надихають, які дають сили тут і зараз. Зібралася група підлітків, ми разом малювали це коло, потім ділилися враження і всі створювали спільне, те, що об'єднувало всіх учасників, те, що приносить радість кожному. Підліткам сподобалося і те, що вони це створювали разом, і те, що це стимулювало їхнє спілкування між собою. Тому що приходять дуже різного віку підлітки, з різними захопленнями. Це зовсім різні особистості. І арттерапія дозволяє побудувати зв'язки і знайти те, що для них важливо. Вони знаходять спільні інтереси через те, що вони разом малювали», – розповідає арттренерка.

Фото з подій та активностей проєкту

Нещодавно у межах проєкту влаштовували воркшоп для батьків про екологічне спілкування в сім’ї. Фахівці розповідали, як покращити взаємодію між батьками та дітьми. Як вирішувати конфлікти і комунікувати так, щоб всі члени сім'ї мали простір, повагу і при цьому зменшувати кількість складних ситуацій, які трапляються під час комунікації в сім'ї. Групові зустрічі проводяться не лише у межах Центру «Рідні», а й на інших локаціях.

«Останню арттерапію я і корекційна психологиня спільно проводили 4 вересня у Центрі “Незламні матусі” після чергової масштабної атаки, якої зазнала Україна, в тому числі і Львів. Враховуючи ці обставини, швидко змінили напрям роботи та провели стабілізаційну сесію для мам з дітьми з метою зняття напруги та тривожності. Застосувавши техніку дистанціювання від сильних емоцій ми виконали два етапи: малювання і тілесну роботу, які теж відносяться до арттерапевтичних практик. Це допомогло жінкам зменшити м'язову напругу, стабілізуватися та відчути себе більш спокійно та врівноважено», – розповіла арттренерка Валерія Польська.

Професійний розвиток команди фахівців

У межах проєкту відбувається і постійний професійний розвиток фахівців, зокрема, через проведення групових супервізій для команди.

«Для команди проєкту щомісяця організовують супервізії, які проводить Наталія Щербина – психологиня, представниця Української спілки супервізії та коучингу. Психологи та фахівці з соціальної роботи мають змогу обговорити не лише ведення робочих кейсів, а й більш складні випадки, щоб обрати оптимально ефективний варіант для роботи як з дитиною, так і з батьками», – розповідає проєктна менеджерка БФ «Рідні» Марія Кандиба.

Супервізія також передбачає організаційну підтримку для команди фахівців. Обговорюється, наскільки комфортно працювати разом і, за потреби, розробляються зміни в організації роботи, які можуть впливати на професійний розвиток фахівців і їхній емоційний стан. Оскільки значну частину часу вони проводять у робочому колективі, важливо підтримувати добрі стосунки, щоб у команді панувала дружня та мотиваційна атмосфера. Це, у свою чергу, позитивно впливає на якість надання послуг клієнтам.

Фото з подій та активностей проєкту

Окрім того, у межах проєкту «Посилення потенціалу відділення “Служба підтримки сім'ї” Центру “Рідні”» фахівцем-методистом узагальнюється досвід роботи Центру «Рідні» з метою підготовки методичних рекомендацій щодо подальшого масштабування позитивного досвіду Центру «Рідні» та презентацією їх на національному рівні.

«Ми хочемо поділитися цими матеріалами з іншими територіальними громадами, щоб вони також впроваджували ідею комплексного підходу до роботи з сім'ями. Коли діти опиняються в кризових ситуаціях і їх вилучають з родини, важливо, щоб одна установа могла оперативно і якісно працювати як з дитиною, так і з родиною, сприяючи якнайшвидшому поверненню дитини до біологічної сім'ї», – зазначає проєктна менеджерка БФ «Рідні» Марія Кандиба.

Є проблема – зверніться до фахівців

Будь-яка проблема легше вирішується при швидкому та якісному реагуванні, тому чим швидше звернутись до фахівців, тим більше шансів на позитивний результат. Сьогоденні умови вкотре підкреслили потребу та важливість роботи вузькопрофільних спеціалістів не лише для сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах, а й для інших вразливих категорій населення.

«Наша робота, першочергово, спрямована на попередження кризової ситуації для дитини, саме тому підтримка батьків у задоволенні базових потреб дітей у розвитку, освіті, соціалізації є надважливою. Окрім того, ми забезпечуємо комплексний супровід для сімей, які самостійно не можуть подолати складні життєві обставини», – зазначає проєктна менеджерка БФ «Рідні» Марія Кандиба.

Якісна і комплексна робота з дітьми з особливими освітніми потребами дуже важлива (фото фотобанку Freepik)

Щоб отримати індивідуальну допомогу, батькам потрібно заповнити заявку за посиланням і після цього фахівці проєкту зв'яжуться з сім'ями.

*Ця публікація профінансована Урядом Великої Британії як частина проєкту «Посилення потенціалу відділення «Служба підтримки сімʼї» Центру соціальної підтримки «Рідні», що впроваджується у співпраці з управлінням «Служба у справах дітей» ДГП ЛМР та КУ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні». Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.